Знайдено 32 точних результатів, 18 схожих збігів.
Прошу любити і жалувати.
Є така приповідка: «Прошу любити і жалувати».
"Ні, я не буду жалувати.
Прошу любити і жалувати», - написав Сергій Лямець.
Так ось, любити не треба, а жалувати – змушу.
"Прошу любити і жалувати живого прототипа нашого героя", - додав він, представивши маленьке живе тигреня на прес-конференції.
З'являться придворні чини - постельничий, ясельничий, конюший, а государ стане жалувати в бояри за заслуги.
Прошу любити і жалувати живого прототипа нашого героя", - сказав Мітрошенков.
жалувати вотчини
Прошу любити мене і жалувати, я такий-то… такий-то.
"Щодо мене, то не буду жалувати ні життя, ні сили для загальної свободи і спокою".
жалувати і позбавляти державних звань
"Мені приємно повідомити вам, що тепер моя подруга Ольга Навроцька стала со-продюсером групи REAL O. Прошу любити і жалувати.
На освіту кандидатів на священиків Церква не сміє жалувати ніяких жертв, пам'ятаючи, що священики є «учителями учителів народу».
"Є можливість поговорити нам про двосторонні відносини, так що я думаю, що ви не будете жалувати, що витратили час на приліт до Пітера", - відзначив Путін.
Ну що ж, Ігорю Михайловичу доведеться ламати Заварова співтовариші через коліно: або прошу любити і жалувати, або ласкаво просимо на вихід.
Цар міг давати чи «жалувати» землю в користування своїм підданим і так само, він міг її що-хвилі відібрати.
Але я думаю, що їм ніколи не трапилось жалувати про те, що коли говорили мені…
Новий цісар узяв курс на посилення єдності держави. 4 берез. 1849 було оприлюднено "октройовану конституцію" (від франц. octroyer – жалувати, дарувати), т. зв.
28 січня 1588 року король Сигізмунд ІІІ видав грамоту в якій визначив староства і держави до складу королівських столових вотчин і заборонив жалувати ними когось.
P.S. Тепер шансів назвати мене Тонею у недбайливих журналістів і випадкових знайомих не залишилося (через поєднання Антоненко Тіна я іноді виходила Тонею) прошу любити і жалувати Тіну Цимбалюк", – написала дівчина.
Очевидці розповідають, що коли в 2008 році Тимошенко і Янукович узгоджували нову Конституцію, де президент обирався би в парламенті, то лідер регіоналів особливо наполягав, щоб за ним залишилося право жалувати ордени та медалі.
Злість на безсилля оперативно і ефективно протистояти цинізму «системи», режиму, що уявив себе «правомочним», відібравши в людини паспорт його рідної країни, пишномовно «жалувати» йому громадянство в своєму заповіднику оксюморона...», – написав Балух з-за грат.
Муторне почуття тривоги і безперервної туги за Мамою і рідними зараз густо розбавлені злістю на безсилля, яка роз'їдає свідомість, [неможливість] оперативно і ефективно протистояти цинізму системи режиму, що уявив себе правомочним, відібравши у людини паспорт його рідної країни, пишномовно жалувати йому громадянство у своєму заповіднику оксюморона", - повідомив Балух.
"…Гетьман бунтівного війська, що славиться братами-козаками, післав посла, як запоруку вісті про свою відданість, до дверей милосердя, щедроти султанської, та попросив у сторони високої жалувати йому шиту сріблом шапку з султаном (оздоба головного убору) на знак приязні як у воєвод Валахії та Богдана (Молдови)".
Стало відомо, що 2008 року, коли Юлія Тимошенко і лідер Партії регіонів Віктор Янукович намагалися на «міжсобойчику» узгодити нову Конституцію України, згідно з якою Президент обирався б не всенародно, а в парламенті, Янукович наполягав, щоб у разі обрання його Президентом за ним збереглося право жалувати ордени, звання та вішати на груди співгромадянам всіляки медалі-бляшки.
До якого занепаду духа, думки і характеру доводять отакі відносини, стає певним доказом погляд о. Івана Ратича, котрий, оцінюючи «Календар і статистичний річник» о. Гайберга у випуску VII-VIII «Ниви» (за липень-серпень 1925р.) на стор. 283 каже дослівно: «Належить жалувати, що єпархіяльний закон про превенційну цензуру письм скорше у нас не появився (!),– бо коли ходить о дописи, призначені для чужинців, то дійсно, сего роду міри осторожности ніколи не будуть пересадними».
Октроюва́ння (франц. octroyer — дарувати, жалувати, від лат. auctor — поручитель, гарант) — одноосібний акт, у результаті якого монарх фіксує або змінює державний лад, умови здійснення політичної влади.
Практика Мазепи жалувати родичам генеральної, полкової і сотенної старшини титули знатних товаришів — бунчукового, значкового і військового — сприяло оформленню спадкової привілейованої олігархічної групи, відмежованої від рядового козацтва.
Внаслідок кризи 1383—1385 років і війни з Кастилією король Жуан І був змушений жалувати своїм прибічникам землі з королівського домену, що сильно скоротило доходи до державної скарбниці й посилило місцеву знать.
У Британській Імперії віце-королі зазвичай призначались з-поміж членів правлячої партії та мали широкий спектр прав на підконтрольних територіях: міг видавати акти і розпорядження, рівні за силою до законодавчих, жалувати лицарські титули, керувати військовими силами, тощо.
28 січня (8 лютого) 1730 року Анна підписала «Кондиції», згідно з якими без Верховної таємної ради вона не могла оголошувати війну або укладати мир, вводити нові податі та податки, витрачати казну на свій розсуд, надавати чини вище полковника, жалувати вотчини, без суду позбавляти дворянина життя та майна, вступати в шлюб, призначати спадкоємця престолу.
Жалують тварин.
У Раді Мусія не особливо жалували
Зернотрейдерів так само не жалують.
Водночас ні представники українських акціонерів, ні представники підприємства інформацією не жалують.
Колись найпопулярніший супермаркет у центрі Сімферополя покупці нині не жалують", - пише видання.
«Біло-блакитних» — не жалував.
Блера вчора ніхто не жалував.
Окремо не жалували її батьки-засновники США.
Проте свого часу актора у школі не жалували.
Не жалують журналістську свободу російські президент із прем'єром.
Він зазначив, що зараз його вже часто "жалує медицина", зазначивши, що у нього багато проблем зі здоров'ям.
В очі кидається принцип, за яким діє керівництво держави: "одна рука жалує - інша карає".
Ба навіть більше, були часи, коли ми одне одного не дуже жалували поза очі.
У тогочасній Росії (зрештою, як і в теперішній) української взагалі не жалували.
Згадаймо, що класики на кшталт Локка і Монтеск'є не жалували демократію.
Влада не жалує спреєрів, - каже засновник стріт-арту Херальд Негелі.
Найбільше жалували питомці за Вацкою, що попри своїх чудацтвах радше заслугував на пошану, чим на глузування.
Зокрема, це підтверджують останні досягнення компанії Group DF Дмитра Фірташа, якого не дуже жалувала голова попереднього уряду Юлія Тимошенко.