Знайдено 5 точних результатів, 9 схожих збігів.
І реальність, і метафора, і евфонія…
Друкарі Печерської лаври піднесли йому панегірик «Евфонія веселобрмяча», в якому оспівали тріумф молодого ієрарха.
Евфонія (грецьк. euphone — милозвучність) — вияв фоніки, який означає гармонійну сув'язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору.
Серед таких особливостей вона називає: використання дифтонгів, спондей, евфонія тощо, і зазначає, що перекладачам доведеться «жертвувати» чимось, але найчастіше вони вирішують пожертвувати саме просодією.
Евфонія надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови — вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Володимир Сосюра та інші) виконує особливу стилістичну функцію у розмаїтті симетричного звукового ладу поетичного мовлення, забезпечує міру кількості, частоти, комбінування та тривання фонем.
Важливе також сприйняття тексту на слух для відтворення евфонії.
Яскравим прикладом евфонії може бути, зокрема, поезія Миколи Вінграновського, в якій благозвуччя постає стильовим принципом:
Число не має особливого значення, воно було обрано за допомогою евфонії.
Слово можна також сприймати як евфонію "宝刀" або "放蕩".
Перебрані з риторики поняття (гол. з ділянки «прикрашання» мови: евфонії, ритміки, римування, фігур, тропів) залишаються основновою сучасної стилістики.
Евфоні́я (грец. εὐφωνία) або милозвучність — вияв фоніки, який означає гармонійну сув'язь позитивно-естетичних явищ художнього, насамперед поетичного твору.
Для української мови це явище рідкісне і вважається немилозвучним відповідно до принципу евфонії, тому його рекомендують уникати за допомогою чергування.
Риторичні фігури разом з риторикою і евфонією поезії «Ши Цзін» свідчать про те, що творці пісень цього пам'ятника майстерно володіли музичною та мальовничою силою образної мови, розкриваючи світ естетичних поглядів.
Винятково важливими й прямими елементами мовленнєвої евфонії є евфемізми — слова чи сполуки слів, якими замінюють точні назви з негативним, непристойним чи неприємним емоційним забарвленням, напр.: нерозумний замість дурний, акція замість убивство; вона у делікатному стані замість звичного вона вагітна, хірургічне втручання замість операція.