Знайдено 12 точних результатів, 12 схожих збігів.
Візницькі дрожки (прольотні дрожки, прольотки) використовувалися візниками в містах.
Бігові дрожки чи бігунки — легкі двомісні дрожки, запряжені одним конем.
Реквізовані були навіть дрожки.
Іноді вдосконалені дрожки називали колясками.
Первісно дрожки являли собою дуже примітивну повозку: насади з'єднувалися довгими брусами-підтоками, зверху укладали дошку, яка і служила сидінням (такі дрожки іноді називали «трясучками»).
Пізніше дрожки вдосконалили, додали до них ресори й кузов.
Дрожки були переважно міським екіпажем, для далеких поїздок їх не використовували.
Слово дрожки запозичене з російської мови, де його походження залишається неясним.
У Словнику Брокгауза і Єфрона вказується, що візницькі дрожки початку XX ст. належать до фаетонів, але однокінних.
До кінця XIX ст. бігові дрожки служили для випробування рисистих коней з російською упряжжю (дуга і голоблі).
Від Закатіщева (пізніше собачки) простягаються, з іншого боку, нитки до того хабарника «Нотаток», якому «давай пару рисаків або дрожки»; Закатищев у передчутті хабаря мріє про те ж саме: «Ех, куплю славних рисаків…
Використання орловських коней у професійних змаганнях, особливо на тлі пізнішої гострої конкуренції з американськими і російськими рисаками, вимагало спортивної дисципліни, удосконалення збруї і випробувальних екіпажів (звичайні дрожки і сани замінили на качалки).
Підпоручики запасу роз'їжджалися на тих дрожках по місцям розташування їх полків.
Підпоручики запасу роз'їжджалися на тих дрожках по місцях розташування їх полків.
Ковальов на візницьких дрожках біля воріт поліцмейстера.
В 1867 році винайшов кілометровий лічильник для дрожок.
Серед описуваних явищ можна впізнати рейв («дрожка»), екстрім («рибарі»), радикалізм («інтелі»), пейнтбол («ляпник»), згадані ситкоми.
Винахід бігових дрожок пов'язують з ім'ям графа О. Г. Орлова-Чесменського.
У Росії американки прийшли на зміну біговим дрожкам, які використовувалися доти для рисистих бігів.
Загинув, повертаючись з одеської виставки, внаслідок нещасного випадку (оскаженілий кінь поніс й викинув Ісаковича з дрожок на бруківку).
Від вокзалу до міста можна дістатися кінним екіпажем із відкидним верхом (дрожками) за 1—2 злотих.
У 19 столітті кінні таксі стали з'являтися у Польщі, а потім і у Російській імперії, під назвою дорожка або дрожка.
У порівнянні з дрожками вартість поїздки на конці була набагато демократичніша: від 10 до 20 пфенігів (залежно від відстані) проти 60 пфенігів за одного пасажира, 70 пфенігів за двох, 80 за трьох і марки за чотирьох пасажирів на дрожках.
Ці жителі також заявляють, що поблизу їхнього району немає нічліжок, а завод Максимова на Скобелевській вулиці видає, в усякому разі, менше шуму, ніж шум дрожок, трамваїв, вереск автомобілів, що безперервно сновигають Великою Садовою й іншими вулицями центру».