Знайдено 4 точних результатів, 16 схожих збігів.
Вочевидь, натовп привабила даровизна.
Втім, даровизна «сиру» розумних його любителів мала б насторожувати.
Якщо суспільна свідомість не готова до нових реалій, раптова даровизна призводить до сумних наслідків.
Характер дарування (даровизна) є вже у воплоченні Божого Слова, яке не було само з себе необхідністю, хоч би навіть людина потребувала допомоги Християнська містика й аскетика в їхньому тисячолітньому розвитку доводять, що свідомість містиків глибоко відчувала даррвизну-незаслуженість.
Не треба мені вашої даровизни.
Рідні в передачі відгукнулися про неї як про даровизну і розповіли, як її цінують.
За їхніми словами, вона обманом оформила на себе даровизну на хату.
Даровизною розпоряджалася Фундація «Курницькі заклади».
Але зрештою погодився — «за пожертвування» (буквально: «за даровизну»).
Братовбивство під „Дібровою“ кидає світло на даровизни Мар'яни»….
З документа невідомо, чи існував монастир до даровизни Улашина, а підстав для ствердної відповіді на це питання інші джерела не дають.
Ритуал об'єднання двох родів, благословення батьків, збирання молодої, зустріч молодого, прикрашання гостями весільного гiльця, обряд даровизни, краяння короваю, покривання молодої і безліч інших стародавніх звичаїв.
Таким чином, армія підписників пана ректора поповнюється як шанувальниками учасників колаборацій, так і всіма охочими урвати ласий шмат блогерської даровизни.
Судячи з усього, 1941 року вона передала «Точильника» в даровизну мистецькій галереї Єльського університету, де картина зберігається донині.
Цю даровизну потвердив пізніше в 1407. р. польський король Ягайло, а в 1548. році третій раз потвердив король Жиґмонт І.
До акту даровизни С. Ґловінський хитро включив легат для польської катедри у Львові на суму 1 200 ринських флорентів річно та інші «дрібниці».
За іншою версією, з метою економії нові чоботи замовляли з халявами від старих («на стару халяву»), що надалі і стало позначенням дешевизни і даровизни.
Надаючи в 1615 р. фундуш (даровизну) на двір «Братству рекгули (статуту) Василя Великого», підтверджений у 1629 р. королівським привілеєм, Гулевичівна заповіла двір у таких межах:
Першим відомим володарем даровизни Лукавиці (земель у басейні річки Красної, між річками Стугною і Гороховаткою) був воєвода литовського князя Свидригайла — брацлавський староста пан Станко (Станіслав) Ганкович Юрша (Юршевич).
Досить усталеною формулою запису даровизни чоловіком своїй дружині була така, коли чоловік дарував дружині певну суму грошей, забезпечених визначеними в документі маєтностями до її живота (до смерті) за умови, що вона після його смерті не одружиться знову.