Знайдено 25 точних результатів, 24 схожих збігів.
Так, замість "Державна справа наша, як пісня, в далеч лине" маємо "Державна справа наша як пісня в далеч мине".
Необмежена далеч заводить.
Горла стиск і в далеч крик без тями...
Державна справа наша як пісня в далеч мине,
/ Струменіла дорога, / Далеч у жадібні очі текла.
По-друге, згадана географія все-таки розширилася більш всередину, ніж у емігрантську далеч.
Ігор необачно завів цвіт руської військової еліти у "половецьку далеч", не вів розвідку, не вживав елементарних охоронних заходів.
Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла, Не просто ступали – співали ноги, І тиша музику берегла, Як він ішов!
І ввижаються гарби, багаття, Давні загреби, далеч простерта, Крик гортанний потвор кососкулих, тупіт тисяч, Дзизчання, дудніння, свист степів, опівнічнії гули...
Мені захотілося зрозуміти, за чим і коли мої земляки сюди приїхали в таку далеч.
Альбом містить хіти „Хладни очи“, „Много далеч“ і „Дъжд от любов“.
Пісня „Много далеч“ стала золотим хітом на Planet TV в 2003.
Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім, Я твоїм ім'ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм.
мчав із Богом у далеч — ця близькість, коли він співав,
(Він ще не стих.) Бачу у вікні блиск і далеч Гір, пагорбів нагих.[2].
Здавалось, що поклик сей полинув кудись далеко — аж у недоглядну далеч…
В один момент вони сіли у товарний потяг та поїхали у невідому далеч.
Тепер усі чиновники, заки "державна справа в далеч мине", мусять вдягатися в синеньке і сіреньке і не перебувати на роботі в одному і тому ж костюмі два дні поспіль.
3) зі структури та змісту самого неповного речення, наприклад: А довкола — млисто-бузкова далеч, і золота стерня, і запашний, не отруєний війною вечір (О.Гончар);
Автор книг «Літературне Придінців'я», «Йому жити у віках: М.Петренко» (2-е видання — «Слов'янський сокіл»), «Володимир Сосюра у Святогірську», «Муза Святих Гір», «Крізь далеч років», «А.
Колен звертався до сірої чорновусої мишки, що вочевидь залізла куди не слід і стояла в склянці з зубною щіточкою, зіпершись на її край і задивившись у далеч.
Популярними хітами є пісні „Много далеч“ (музика і аранжування – Віктор Стоянов, текст – Гергана Турійська), номіновані як „Златен Хит на Планета ТВ“ ('Золотий хіт на планеті ТБ") .
До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням: паморозь, сув'язь, глибочінь, зелень, подорож, нехворощ, розкіш, глуш, здобич, далеч, північ, кров, любов, а також іменник мати.
Автор використав художні тропи: епітети («наймиліший спів — сп'янілий»; «зірок осіння метушня»); метафори («вірш крилатий»); порівняння («а не тяжить, немов закови»); анафору («Щоб вірш твій завше був крилатий, Щоб душу поривав — шукати Нову блакить, нову любов. Щоб мчав, де далеч не похмура»).
Автор книжок поезій: «Весняна казка» (Мінськ, 1959); «Чарівний луг» (Мінськ, 1959); «Червень-річка» (Мінськ, 1962); «Рівнодення» (Мінськ, 1966); «Зелений коник» (Мінськ, 1968); «Хвилини» (Мінськ, 1969); «Станція тривоги і любові» (Мінськ, 1972); «Лист тобі» (Мінськ, 1975); «Зустрічні поїзди» (Мінськ, 1978); «Силуети днів» (Мінськ, 1981); «Сонячний хміль» (Мінськ, 1982); «Крізь далеч часу» (Мінськ, 1984); «Вересень» (Мінськ, 1990); «Вибране» (Мінськ, 1995); «Маю честь належати» (Вітебськ : Західна Двіна, 1999).
Війська прибували й із такої далечі, як Сибір і Каспійське море (через Волго-Донський канал).
Про Росію мовчимо: «Иных уж нет, а те далече».
Після далечі доріг
Опріч далече — аж перед церков:
І от в цьому є оця грандіозна проблема вашої далечі від народу".
Та й занесли ми опріч далече,
Бо за "світлим мінором" вдарили "Україно, після далечі доріг вірне серце свого сина я кладу тобі до ніг".
Тарас Петриненко затягує давній хіт про повернення в Україну після далечі доріг.
Віз швидко несеться по полю червоних маків до чорної церкви, що видніється в далечі.
Поспішайте зайняти місце у залі, щоб «після далечі доріг» підспівувати про «вірне серце твого сина».
Те, що очевидно у прифронтових районах, зовсім не очевидно десь у столиці, а тим паче – з євросоюзної далечі.
“Але до здорового російського віче вам, мої государі, далече“, - писав Олексій Костянтинович Толстой в поемі “Поток-богатир”, наводячи Новгородську республіку в приклад лібералам епохи олександрівських реформ.
Хоча стрічка й відзнята за сценарієм, вона вихоплює з далечі Індії й Казахстану, де відбуваються дії фільму, і правду, і фантазії дітей-героїв (до речі, непрофесійних акторів).
Їхня свобода з переливанням грив на фоні полонинської далечі під білими пасмами хмар – образи, які важко забути.
Слово «транс‑еамус» (Trans-eamus), вжите тут у латинській Біблії, перекладається як «переходити», «іти далеко», «насмілитися піти далеко»; це «перехід», коли ми відходимо від нашого звичного мислення та життя й переступаємо межі суто матеріального світу, аби досягти самої суті, далечі, та виходимо назустріч тому Богові, який, зі свого боку, прийшов сюди до нас.
Щоби зрозуміти, що чекатиме на значну частину суспільства з «іншою політичною точкою зору» в цьому випадку, достатньо або ж згадати історію (й Голодомор, і репресії 1930-х сталися в цілком мирний час і забрали мільйони життів), або ж роззирнутися й нарешті помітити й ситуацію із правами людини та репресованими інакодумцями в окупованому Криму, й ситуацію із внутрішньою опозицією в самій РФ («иных уж нет, а те далече»).
– З якої далечі, ти, срібний голосочку?З яких таких незнаних україн?Візьми, синочку, вишиту сорочку,Вона тебе вестиме між руїн.Заліг туман і Моринці, й Опішню,І цілий рід, що зроду не годив,Візьми, дитя, єдину нашу пісню,Вона тобі – найліпший поводир.У чорний час, коли козацьку крівцюВ чорнобильському пеклі обпекло,Візьми, дитя, єдину нашу крицю,Незламний дух, нескорене чоло.Вчорашні малороси водевільні,Лицарство клоні, діти німоти,Ми вийдем якось з тої божевільніПід світом – рівні, перед Богом – вільні.Веди, мій сину, хто ж, коли не ти!
Решту життя прожив у Далечі в Лондоні.
При появі в далечі обозів вартові умовними сигналами (розмахували прапорцями) передавали звістку про наближення обозів іншим вартовим.
Далече (перс. دلچه) — село в Ірані, у дегестані Санґар, у бахші Санґар, шагрестані Решт остану Ґілян.
Не зважаючи на те, що син полишивши батька, пішов «на страну далече», батько продовжує його любити і чекати.
Поет мріяв про те, щоб його твори стали відомі «по всій Россіи и где суть словяне, / в чюждых далече странах христиане».
Він піднімається на пагорб з двома стягами червоної тканини, що розвіваються по вітру, і перед гравцем постає величезна сяюча гора у далечі, до якої і потрібно дістатись.
Пісні для хорової групи ансамблю: «Колос нашої долі», «Чорний крук», «Йшли стрільці до бою», В моєму саду", «Прилетіли гуси з вирію», «Материнська пісня», «Земле наша мила», «Розпрягайте хлопці коней», «Стоїть гора високая», «Ой гарна я гарна», «Молодичка», « Ой намистечко», «Слава й печаль України», «Подушечка», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Липа вековая», «Ой піду я до млина», «Висить ябко», Мій Торчин, моя Батьківщина", «Діва Марія», «Коли вертаюсь з далечі додому», «Рідне поліське село», «Пригорни мене доле», «Фронтові побратими», «Творцям Перемоги», «Зійшла зоря», «Слава й печаль України», «Колядки», «Заповіт», «Чорним очкам», «Наша пісня».