Знайдено 21 точних результатів, 27 схожих збігів.
Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ — Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme — Джерело невірних).
Серед османів його звали «небезпечний гяур».
«Ні, ти божевільний, — вигукнув дервіш, — ти, падишах-гяур, твої ганебні радники-гяури, ви всі божевільні.
Більшість з переселенців були гагаузами з села Гяур-Сюютчук Балчіцкой околії з Болгарії.
У часи Османської імперії турецькі мусульмани стосовно греків, вірмен та інших християнських народів використовували слово «гяур».
Під час екскурсії відвідувачі побачать скелю Іван-розбійник, острівець Золоті ворота, останець Сфінкс, Святу гору (найвища точка гірського масиву), ущелину Гяур-Бах, знаменитий Чортів палець.
На жаль немусульманин-гяур не може зайти в Святу Мечеть, тому християнам доводиться лише споглядати на великий золотий купол, що видимий майже зі всіх кінців Єрусалиму.
Окрім поселення Джевізлик – зватиму його так, бо ніхто не знає, як воно називалося насправді – на нашому шляху були так само давно забуті і покинуті поселення Алмачук та Гяур-Чаір.
Але тут десятки дивовижних витворів природи, навіть назви яких говорять самі за себе: хребти Карагач, Коба-тепе, Кок-кая, ущелина Гяур-бах, урочище Лівадія, вершини і скелі Шапка Мономаха, Парус, Маяк, Пряниковий кінь, Сокіл, Слон, Лев, Сфінкс, Король і Королева, Трон, а ще бухти: Розбійнича, Сердолікова, бухта Барахта.
Без східних поем — «Гяур», «Лара», «Корсар» — був би неповним творчий доробок Дж. Г. Байрона.
Важіа, як гяур, не має права піти з ними з обжитих місць.
Один з місцевих чиновників Кюстендила доповідав центральній владі, що «грабіжник-гяур є невразливим і куля його не бере».
До початку XX століття християни продовжували складати більшість населення міста, тому мусульмани називали його «Гяур Ізмір» («Невірна Смірна»).
У березні 1813 він видав без підпису сатиру «Вальс», в травні ж надрукував розповідь з османського життя «Гяур», навіяну його подорожжю по Леванту.
Одного разу до нього підійшов дервіш Шєїх Сашилі, що вважався в народі святим, схопив його коня за вуздечку і закричав: «Гяур-падишах, що ти робиш!
Найстаріше й найменше городище, Ерк-Кала, відповідає періоду Ахаменідів, городище Гяур-Кала — елліністичному періоду та періоду Сасанідів, городище Султан-Кала відповідає Аббасидському періоду, менше тимурдиське городище — періоду після монгольського завоювання.
Серед них пам'ятники: Султан-кала (IX—XII століття), Гяур-кала (III століття до н. е. — VIII—IX століття н. е.), Ерк-кала (I століття до н. е.), Абдуллахан-кала (XV століття) і Байрамаліхан-кала (XVIII століття).
На місці колишнього поселення нині відомі городища різних віків — Ерк-Кала, Гяур-Кала, Султан-Кала, Абдулахан-Кала та Байраламалі-Кала, залишки яких розташовані поблизу сучасного туркменського міста Мари (інші назви Марґуш, Марґіана, Мару).
Гявуркала (азерб. Gavurqala) або Гяуркала (Гяур-кала) — раннє місто-фортеця III—II тисячоліть до н. е., розташоване поблизу села Шахтахти, за 35 км на північний захід від міста Нахічевань в Азербайджані, на лівому березі річки Аракс.
У ці ж роки Байрон створює ліричні вірші, в яких тема кохання поєднується з волелюбними ідеями, а також цикл так званих східних поем («Гяур», «Абідоська наречена», 1813, «Корсар», «Лара», 1814, дещо пізніше — «Мазепа», 1818, та ін.), об'єднаних спільними настроями.
У складі трупи Севастопольського академічного російського драматичного театру імені А. В. Луначарського в теперішній час (кінець 2000-х років) працюють два народних артиста України: Людмила Кара-Гяур, Анатолій Підлісний, три заслужених діяча мистецтв України: Галина Бубнова, Катерина Троценко, Борис Ступін, вісім заслужених артистів України: Ніна Белослудцева, Анатолій Бобер, Тетяна Бурнакіна, Світлана Євдокимова, Микола Карпенко, Людмила Шестакова, Борис Чернокульський, Віталій Таганов, два заслужених працівника культури України: Анатолій Безбах та Наталія Шмикова, шість заслужених артистів Автономної республіки Крим: Тетяна Бурнакіна, Юлія Нестранська, Борис Некрасов, Віталій Полусмак, Олександр Селівон, Борис Черкасов, два заслужених діяча мистецтв АРК: Володимир Магар і Борис Люля, заслужений працівник культури АРК Альбіна Александрова, п'ять лауреатів Державної премії Криму: Анатолій Бобер, Володимир Магар, Анатолій Підлісний, Борис Черкасов, Борис Чернокульський, три лауреати премії ім. Заньковецької, лауреат премії ім. Бучми та багато талановитої молоді.
“Аль-Каїда” заявляє про початок очистки Аравійського півострова від “гяурів”, турецькі курди погрожують туристам, в Іраку вибухає авто біля парламентського комплексу.
Хан переносить свою резиденцію з Бахчисарая, традиційної столиці кримських ханів, до Кафи, де оточує себе гяурами-невірними.
Але яничари дарма насміхалися над боязкими гяурами, які накивали п'ятами ледь побачивши їх на обрії.
Щойно захисники вийшли з брами, османи накинулися на довірливих “гяурів” та вирізали всіх чоловіків, а жінок і дітей полонили...
До нього приставляють двох офіцерів СБУ, з якими Ремзі переживає дивні пригоди в країні гяурів, про звички яких він розповідає в любовних посланнях до своїх сорока жінок".
Це переважно журналісти, які відтепер із перших рук дізнаватимуться про атаки гяурів на мирне населення та успішні операції із знищення ворогів ісламу.
Великі монотеїстичні світові релігії йдуть тими самими торами і розмежовують єгудім та гойїм (народи), християн та нехристиян, мусульман (вірних) та «ґяурів», «кафірів» – (невірних).
Але справа в тому, що у Франції свобода слова однакова і для карикатуриста, що малює Пророка, і для імама, що проклинає гяурів, які утримують його коштом своїх податків.
Позиція друга: іслам — це «релігія війни», переважне число мусульман у світі — люди, вкрай агресивні й нетолерантні, налаштовані на джихад проти «гяурів» і створення «всесвітнього халіфату», на перманентну «холодну» й «гарячу» війну з християнами, юдеями, індуїстами тощо.
«Співай, гяуре!» — дозволили османи.
Найближчі аналоги — японське «ґайджін», циганське «ґажо» (не-циган), тюркське «ґяур» та арабське «кафір» (невіруючий).
Так турків з Болгарії у самій Туреччині називали «болгарами» або «гяурами».
Прихильники інших релігій — невірні (гяури) повинні були підкоритися ісламу, в іншому випадку вони підлягали знищенню.
Опорою влади Газневидів була гвардія гулямів, а також загони газіїв, які здійснювали загарбницькі рейди на гяурів .
«Понад тридцять тисяч нікчемних гяурів ударили на люд ногайський на рівнинній околиці Бендер та Ізмаїла.
Біля 750 року канал було закрито аббасидським халіфом Аль-Мансуром, щоб запобігти проникненню в Аравію гяурів.
Але казково багате місто - центр мусульманства, де не ставляться прихильно ні до європейських чужинців-гяурів, ні до їх мистецтва.
Але сюжетні килими не мали попиту в середовищі мусульман з їх забороною на реалістичні зображення та незнайомством з митцем-гяуром.
Не потрібно упускати випадок: поки в Хунзаху велять ці нащадки презренного гяура Сураката, в Дагестані немислимі ні єднання, ні шаріат ».
Роман написано у формі любовних листів з країни гяурів, які Ремзі посилає на той світ своїм сорока жінкам, описуючи пригоди в сучасній Україні.
При цьому Ельцин протиставляв народним дружинам Кадомцева мусульманських націоналістів, допустив формування збройних загонів під зеленим прапором ісламу і гаслом «бий гяурів».
Побудована в формі восьмигранника, увінчана куполом (звідси і її назва), прикрашена мозаїками і мармуровими колонами, вона досі вражає уяву і правовірних, і «гяурів».
Людми́ла Бори́сівна Ка́ра-Гя́ур (1 травня 1936 року, Шахти, Ростовська область, РРФСР) — артистка Севастопольського російського драматичного театру, народна артистка Татарстану, народна артистка України.
У цьому розчарованому в світському товаристві герої, в центральних образах однойменних східних поем Гяурові, корсарові легко пізнати, зі слів Віссаріона Белінського, «колосальну, горду і непохитну особистість» самого поета.
Мюридизм, уособлений у постатях його засновника Кази – Мулли та його послідовника Шаміля, дав ідеологію боротьби проти поневолення «гяурами» і водночас своїм суворим моральним кодексом якоюсь мірою відповідав демократичним традиціям та сподіванням горців.
Назва, скоріш за все, була перенесена з зороастрійської громади Месопотамії на всіх зороастрійців при ісламізації Ірану і з часом стало не зовсім точним синонімом араб. كافر [ka: fir] «невірний», що особливо видно в тюркському слові гяуре, запозиченого із фарсі.
Так, загін Кара Саїда, колишнього конюха, налічував 4 тис., Тавіля Ахмеда, колишнього стрільця, — 8 тис., у Гяура Мурада було 15 тис., у Календер-оглу — 3 тис., Делі Хюсрева — 3 тис.; понад 50 загонів налічувало від 50 до 1000 повстанців кожен.