Знайдено 4 точних результатів, 27 схожих збігів.
Хордак імпульсивний та гнівливий, в той же час буває наївним.
Я – запальний і гнівливий.
Батьку Градиве, у гетськім озброєнні грізний, гнівливий, Запам'ятай, що до зброї не слід удаватися, краще Шли до сумирного люду тамтешнього з миром посланців.
Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи, а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий, який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати» (Тит 1, 5-9).
Той, який піддався, стає гнівливим і недовірливим.
І “спіч” такий енергійний, з шевченківськими нотами, нотками гнівливими, я б сказав.
Чи ж дивно, що від отих гнівливих рубаних слів не одному із нас кров ударила в голову і зашкварчав у душі індукований гнів?
Пристрасть до гострої їжі відчувають гнівливі, надмірно темпераментні люди.
Та як синонім гніву, лютості, гнівливого-розчарування.
У агресивних дорослих діти більше схильні до гнівливих реакцій.
Пуліцер ініціював серії публічних розслідувань та сам писав редакторські замітки, де з гнівливими нападами критикував корупційних чиновників та владу та інших шахраїв.
Саме до цього кличе нас наша гнівлива людська природа.
Вважалося, що гнівливі люди можуть перетворитися на оні після смерті.
Емоційна лабільність — це коливання настрою; легкі переходи від благодушності до гнівливого чи пригніченого стану.
Чим більше пацієнти даремно намагаються звільнитися від «зараження», тим гнівливими і відчайдушними можуть стати.
І оточення її не мало нагадує гнівливих екранних хамів Річарда Гарріса і Річарда Бартона.
Та тільки він промовив гнівливі слова, хмари насунулися і стала така ж негода, як і тоді під час язичницького свята.
Коли люди бачать аморальність, гордість, гнівливу нестриманість єпископів, вони думають наступним чином: чому я можу себе стримати, а цей священик – ні?
"Боб Мюллер (який дуже відрізняється від того образу, як про нього думають люди) і його банда гнівливих демократів, що вийшла з-під контролю, не хочуть правди, вони хочуть лише брехні.
Її власник не має коштів на ремонт, але й місцеві мешканці, як видно з цього гнівливого коментаря, не надто задоволені перспективою перетворення пам'ятки зі сміттєзвалища на щось інше.
«Дитинство в Африці з маленькими ящірками, зміями, слонами і навіть гнівливими бабуїнами - ти завжди пам'ятаєш про це, це завжди з тобою», - розповів він The New York Times в 2011 році.
В одному зі своїх послань він написав, що ми мусимо дуже уважно пильнувати за своєю мовою, бо буває так, що плоди довголітньої праці можуть бути знівельовані гнівливим словом у період неопанованого гніву.
Натомість усі ми покликані Господом остерігатися широких, а тому привабливих воріт ворожнечі, куди заманюють нас гнівливі емоції і шукати вузькі ворота любові, в яких тільки й можна знайти правду життя (пор. Мт. 7, 14).
Звук ганліна, за легендою, відлякує злих духів і догоджає гнівливим богам.
Тут очищаються гордії, які змушені згинатися під тягарем, заздрісники, гнівливі, недбайливі, жадібні та ін.
Будучи гнівливим і жорстоким, він з добірною лайкою вихопив пістолет із-за пояса та націлив на кучера.
Парашурама передрік Карні велику славу, але прокляв його за обман: щоб вивідати у гнівливого аскета таємницю володіння небесною зброєю, Карна видав себе за брахмана.
По мірі того, як Данте спускається все нижче і нижче, він стає свідком мук черевоугодників, примушених страждати від дощу і граду, скнар і марнотратників, які невтомно котять величезні камені, гнівливих, що тонуть в болоті.
У міру того як Данте, якого супроводжує Вергілій, спускається все нижче і нижче, стає свідком мук ненажерливих, змушених страждати від дощу і граду, скупців і марнотратників, що невтомно штовхають величезні камені, гнівливих, які тонуть в болоті.
У червні 1923 року в зв'язку з «нотою Керзона» народ нацьковувався більшовиками на англійський уряд зі створенням гнівливих відозв до радянського уряду у Москві з погрозами: «ми виступимо як один, із зброєю в руках, пошлемо своїх синів на захист своїх завоювань…
Так само не слід забувати, що кожному з цих трьох століть відповідає свій норов: в епоху Богів люди були релігійними, у Вік Героїв — гнівливими і нестриманими, а у Вік Людей кожна людина чесний і готова виконувати свій обов'язок перед державою та суспільством.