Знайдено 8 точних результатів, 13 схожих збігів.
Через те, що бюджет фільму обмежений, острів і провінційну глуш знімали на Київському морі.
«Надоїла нам та метушня, втекли сюди в глуш, а тут така біда» – жителі погорілих сіл на Житомирщині
В. Г. Глуш.
Наприкінці березня 1944 р. в районі Малої і Великої Глуш, Видерти відбулися бої.
Вона змушена повернутися в свою глуш, але народжена дитина незабаром вмирає, як помирає і мати Анни.
Повна глуш, на жаль, куди не хочуть їздити інвестори, магазини не хочуть тут відкривати свої представництва чи філії».
До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням: паморозь, сув'язь, глибочінь, зелень, подорож, нехворощ, розкіш, глуш, здобич, далеч, північ, кров, любов, а також іменник мати.
Спробу такого повернення я зробив у своїх книгах «Діяння небожителів» (поетичний епос) і «Тетрамерон» (новели), що вийшли нещодавно у луцькому видавництві «Ключі»: бόльниця, бистрий, враг, воздух, видіти, власть, врем'я, вперве, глуш, двірець (палац), дівочка (дівчина-підліток), жара, зяб, колокíл, криша, краска (фарба), лар (скринька), ликувати (радіти), лучистий, много, но (але), новість, обув'я, одвіт, оружно, охотник, письмо (лист), п'ятнований, родителі, скот, строїтись, судьба, часть і т. ін.
Посередині між ребрами, у якійсь такій глуші, що хвилювання передає частішими поштовхами.
Узагалі не оправдує він сам себе, Кучма, він не за народ, він глуше...
"Галина Хомич живе у Малій Глуші сама, діти пороз'їжджалися.
І я мушу вам сказати, і в розмитих, так би сказати, регіонах України, і навіть, що називається, в “глуші”.
Більшість з них не уважала такої поїздки навіть яким-небудь вдоволенням, не тішилася, що чейже раз з галицької сільської глуші вигляне в широкий, культурний світ, побачить Відень, Венецію, Рим; для них така поїздка була дійсно жертвою, і вони не привозили з неї нічого, крім, може, фізичної втоми…
Були гарнізони в с. Осівцях, Глуші.
Фільм був екранізацією повісті Марії Родзевич під назвою «Флоріан із Великої Глуші».
На Глуші, Іванчицях, Войгощі, Любешові, Миркові записав посаг першої доньки Ганни (1557-8 р.).
Народився 17 (30 січня) 1902 року в селищі Глуші (тепер Бобруйського району Могильовської області Білорусі) у селянській родині.
Прізвище Глущенко [глушчеинко] пішло від того, що людей, які жили в зарослях лози на березі Тясмину в глуші, стали називати Глущенками.
За народними переказами Глухівці в старовину іменувалося Глуховим, пізніша назва Глухівці походить від першого поселенця, глухого діда Городченка, а також від місцевості, зайнятої селом — в глуші оточуючого лісу.
Супрунюк Станислав Адамович /SUPRUNIUK STANISLAW/(11 жовтня 1921 р., хутір ЗАГЛУШЕ неподалік с. МАЛА ГЛУША — 11 лютого 2011 в ВАРШАВІ) Од року 1930 по смерті батьків мешкав в МАЛІЙ ГЛУШІ в урочищі ЗАМУТВИЦЯ.
Чисельність в Україні становить лише 5–8 гніздових пар. 2001 року, біля с. Сваловичів гніздилися 3 пари, у 2002 р. — 3–4, у 2004 — 9, у 2005 — 7, у 2006 — 9–10; по 1 парі біля с. Малої Глуші — у 2001 р.; біля с. Омит — у 2004 р. У Росії, Білорусі, Україні у 1970–1990 рр. до 2,9 тис. пар.