Знайдено 5 точних результатів, 22 схожих збігів.

СЛОВНИК
гиги́кати
значення
  • Насміхатися, глузувати.

Прихильники Тітушка продовжували гигикати.

Ось цей безвізовий режим, який змусив Порошенка гигикати, перетворює громадян українців на рабів ЄС".

Я не чув ще як цинічно може Президент і міністр Вунтрішніх справ гигикати над тим, що познущалися із людини.

Дякуючи своїм еволюційним відмінностям, жінки є більше прихильними до тих чоловіків, які можуть змусити їх гигикати.

При одному виді заколисування ваша дитина буде гигикати, при іншому - відчайдушно кричати і вигинатися.

«Знаєте, – змовницьки гигикає дядько.

– Вільні люди сміються, невільні підсміхаються, або гигикають, або регочуть.

Чого гигикаєш?!

І все це відбувається якось типу само собою, доки аудиторія гигикає з чергової обмовки.

Власне, ти вже мертвий, гигикало.

На що Джексон нервово гигикає, позіхає і хитає головою, пише DailyMail.

Саме ось такі деб**и, які тут "гигикають" - робили революції, нищили інтелігенцію, влаштовували голодомори.

З'ясувалося, що саме з цього зранку й гигикали у президії Парубій, Гройсман і Береза.

Варто було б тільки додати: всі ці шанси ти вже використав сповна, гигикало.

А поки ми гигикали і плодили меми, з Донбасом комунікували російські політтехнологи й агенти впливу.

Мене тільки на 15 хвилин вистачає", - гигикає він.

"Він спочатку з Юлією Володимирівною сидить, гигикає, посміхається, весь із себе лабузниться.

Навіть касирки (цілих дві) з ближчого супермаркету зухвало поводяться, глумливо гигикають над тим, що вона купує та ставляться не ґречно.

Журналістка «Грошей» виконує роль вдячної слухачки й супутниці, яка гигикає й із розкритим ротом слухає казочки Бриля, не ставлячи тому жодного гострого запитання.

Ось парочка, яка весь час гигикає і врешті-решт залишає магазин з анальною пробкою.

"Надягаю окуляри, бандану, шортики, щоб мене не впізнали, і ходжу, сміюся, "гигикаю", отримую кайф від життя", - зізнається Гайтана.

Коли натрапляю в телевізорі на програми, де показують концертні зали чи клуби, де сидять люди і гигикають над пласкими жартами «задорнових» і різних «камеді-клабів» - жартами «нижче плінтуса», одночасно дивуюсь і тій юрмі у гламурних шатах, і тим чоловікам, які кривляються перед цією юрмою на сцені.

Показуючи якось московському гостю свій кримський палац, збудований на захопленій сумнівним шляхом земельній ділянці поблизу моря, пан Медведчук так старанно гигикав, що ставало ясно: він готовий виправдовувати будь-які дії путінської Росії щодо України, і не тільки на словах.

Та вони просто діти, якщо порівнювати з неадекватною, нахабною поведінкою флоту та вояків Бандформування, котрі захоплюють людей в полон, кораблі – у власність, знущаються, гигикають та штовхають в принципі мирних і не таких вже поганих людей на мерзотні вчинки, бо зло є дуже плодючим.

А він, дорогенький депутат, саме нехтує: він не з'являється на засідання, вештається коридорами ВР під час обговорення важливих питань, теревенить по мобілках, голосує за багатьох, трощить мікрофони і комп'ютери, які народ йому купив, аби він працював, він лобіює чиїсь інтереси, тільки не мої, він полюбляє піарити, вигороджувати від відповідальності шахраїв і розкрадачів держави, конструює такі закони із шпаринками, за якими можна витягнути не тільки якесь пароплавство чи то криворізький комплекс, але й цілу державу, він полюбляє закордонні розваги, які чомусь звуться відрядженнями, тривалі депутатські канікули, робота у виборчих округах, де він працює, мабуть, під шапкою невидимкою, полюбляє хворіти на струс мозку, діагноз він собі ставить сам, коли щось у нього не витанцьовується, галасувати про права людини, свободу слова, політичну розправу, хоча ще півроку тому трощив журналістам голови, своїм конкурентам щелепи, розсилав темники і гигикав, почувши щось про права людини.

Він затикає опонентові рот, перекрикує його, гомерично регоче, сардонічно посміхається, то підвищує голос, то знижує тон до трагічного шепоту, то гуркотить, то гигикає й підвиває, то сміється крізь сльози, то істерично кричить, присвистує, прицмокує... загалом, кафедра сценічної мови будь-якого театрального інституту повинна стогнати від захвату.

І хто за ким стояв, і хто мав «згнити в тюрмі, якщо не дасть голосів» на виборах 1999 року, кого, за чиїм наказом і для чого мали «віддати чеченцям», хто й чому гигикав під час доповіді-звіту про жорстоке побиття Олексія Подольського та про згорілі двері його квартири, хто і як домовився «закрити рота» народному депутату Єльяшкевичу і як це було реалізовано...