Знайдено 18 точних результатів, 32 схожих збігів.
"Боброва гатка, де бобер зробив, то вона там замерзла стояла.
На околиці села вона приймає дві притоки Гатка-перша, та Гатка-друга і дійсно, ніби утворює сітку.
Га́тка (рос. Гатка) — селище у складі Совєтсько-Гаванського району Хабаровського краю, Росія.
Глеваха — археологічна пам'ятка, багатошарове поселення в урочищі Гатка, поблизу смт Глеваха Васильківського району Київської області.
Трап — дерев'яні містки для проходу через заболочену або обводнену місцевість (наприклад, у тундрі), гатка.
Від русів-вікінгів засвоєні слова: жебрак, стяг, варяг, щогла, пуд, гатка, гатити, скарб, майстер тощо.
За 10 км вище за течією від гирла річки розташоване село Гатка.
Вище цих мостів була споруджена пішохідна переправа через Остер (земляна гатка) з невеликим пішохідним містком з Вороб'ївки на Мигалівку.
Тому для подорожнього вузька гатка тракту ставала пасткою, і не випадково це місце отримало біблійну назву — Ганчарське поле — Поле крови"…
У Словарі української мови Б. Д. Грінченка гатка описується під назвою накі́т: вона складалася з брусів (лаґунів), покритих згори дошками (мостницями).
В 1988 року з обліку було знято села Грядки та Молочне, а в 2000 року з обліку було зняте село Гатка.
Біле, Бондарівське болото, Видра, Видра-II, Вовчий Круг, В'юницьке, Гатка, Журавлине, Заліське, Кругле-ІІ, Підлісне, Приморське, Рокитне, Сосинський (частина), Шеберівське.
Транспортний зв'язок здійснюється по залізничній магістралі «Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань», повітряним шляхом з аеропорту «Май-Гатка», по автодорозі «Лідога — Ваніно».
Південно-західний розмежувальний копець між обома селами був встановлений неподалік села Белзець — біля греблі Белзецького ставу, яка в документах згадується як «королівська гатка».
Анисівський, Білоуський, Болото «Колодливе», Ведильцівський, Видра, Вінниця, Гало, Гатка-Земське, Гмир, Жеведський, Звіринець, Іванівський, Ладинський, Ліпське, Мохнатинське, Наливайківщина, Петрове, Провалля, Рудківський, Сосинський (загальнодержавного значення), Струга, Халявинський, Черниський.
Назва греблі Белзецького ставу як «королівська гатка» підказує, що до впорядкування цієї місцевості, а може, й до заснування самого монастиря мав відношення хтось з руських королів — Данило Галицький, Юрій Львович, або ж сини останнього Андрій чи Лев, які вважаються фундаторами Олеського замку.
До складу громади входять 1 місто (Буринь), 4 селища (Копилове, Кошарське, Леонтіївка, Сорочинське) і 45 сіл: Атаманське, Біжівка, Болотівка, Бондарі, Бошівка, Верхня Сагарівка, Вікторинівка, Вознесенка, Воскресенка, Гатка, Гвинтове, Голуби, Дич, Дмитрівка, Дяківка, Жуківка, Ігорівка, Карпенкове, Клепали, Коновалове, Коренівка, Кубракове, Миколаївка, Михайлівка, Нечаівка, Нижня Сагарівка, Нова Олександрівка, Новий Мир, Нотаріусівка, Олександрівка, Піски, Сапушине, Слобода, Сорока, Степанівка, Суховерхівка, Темне, Тимофіївка, Успенка, Чалищівка, Червона Слобода, Черепівка, Чумакове, Шевченкове, Шпокалка.
Трап — сходи (або, рідше, пандус) в техніці, зокрема, на морському, річковому та повітряному транспорті, в тому числі: Трап — сходи на судні (кораблі); Трап — пристрій для підйому та проходу (посадки) пасажирів на борт повітряного судна, а також висадки з нього, як штатної (на аеродромі або в польових умовах), так і аварійної: Самохідний пасажирський трап — для посадки/висадки просто неба; Телескопічний трап — для посадки/висадки без виходу за межі приміщення; Бортовий надувний трап — для аварійної висадки; Трап — дерев'яні містки для проходу через заболочену або обводнену місцевість (наприклад, у тундрі), гатка.
Замість тротуарів в Лойзі - дерев'яні гатки, найпопулярніша техніка - всюдихід.
І таких прикладів, які доводять, що саме російська мова є наріччям української, а не навпаки, хоч гатку гати.
Інформаційна війна річ тонка і от вже точно не для недоумків яких нажаль, в нас хоч гатку гати.
Вони гатять гатки — там такі «дамбочки».
Тож дідько тричі гатив річище, а Господь тричі ті гатки розкидав.
"Бобри нагачують гатки, що погано впливає на роботу самописця – йдуть великі перепади.
Сліди замело снігом, але замети утворили таку собі гатку, по якій ми і тягнули сани.
У селі Гатки уповноважений Райпарткому, завідувач поштовим відділенням, голова Гатицького колгоспу і бригадир, кандидат у члени КП(б)У Киричук при штабі виділили приміщення, в якому закривали нездатчиків (селян, які не виконали норму хлібозаготівлі – ред.).
Ну от просто – нічого, хоч вбий і, якщо б той Венскович, який тут розказує про морально-психологічний стан, насправді хоч трохи розумів, що то таке, а не просто патякав завченими в академії, чи почутими в курилці фразами, то тоді б він зрозумів, що ми живемо не в часи Брежнєва чи "Хрущовської оттєпєлі", а в епоху інформаційних технологій де інформацію скрити майже не можливо і замість того, аби навчати підлеглих розказувати казочки, а відверто просто – брехати, не висвітлюючи при цьому негативні сторони війни, він би краще піднімав насправді оті болючі питання, яких хоч гатку гати в наших ЗСУ, куди не ткни і не просто піднімав, а доводив би їх до командирів, аби ті їх намагались змінити.
Заповідне урочище «Гатки» — об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення.
Га́тка, також гать — тип дороги, утворений складанням отесаних стовбурів перпендикулярно напрямку руху і засипанням їх піском.
У місті також працювали мостники, які стелили гатки, дерев'яні мостові.
У заболочених лісах можна побачити сарну чи кабана, а в численних протоках влаштовані боброві гатки.
Під час війни гатку було зруйновано.
Одну річку, вже зникаючу, у селі називають Гаткою.
Курінних гребель називаємо Лютими Габами (габа (гуц.) – хвиля), членки – габи, а кандидатки – Габенята і Ті, що гатки рвуть.
У заболочених лісах можна побачити сарну чи кабана, а в багатьох протоках влаштовані боброві гатки.
Відтоді вся територія в околицях села у цей бік носить назву «Гатки».
На півдні Труханового острова — Матвіївська затока (так звана стариця — частина колишнього річища Дніпра, що в останній чверті 19 століття було перекрите гаткою).
Якщо людина проявить лінощі і не закріпить гатку свого поля і, як наслідок того, що поле не було загачене нею, у її гатці станеться прорив, а водою буде затоплено землю громади, то людина, у гатці якої стався прорив, повинна відшкодувати хліб, який вона згубила.
Так як після кожного льодоходу потрібно поновлювати гатку (каміння що перегороджувало річку льодом зносило), коли появилась електрики, млин перевели на електричне живлення.
Під час національно-визвольних змагань, на Недашівській гатці червоноармійці захопили трьох дівчат з Орловця, які несли їжу повстанцям (дві — для братів, третя — для коханого).
Мартенситне перетворення — перетворення в кристалічному твердому тілі при низькій температурі, внаслідок яких з його вихідної фази утворюється мартенситна фаза з новою кристалічною гаткою.
У воєнні часи гатки часто використовувалися як невідкладний засіб для покращення прохідності низько-прохідних ділянок шляху пошкоджених проходженням великої кількості транспортних засобів чи військ.
Гатки широко використовувались під час Громадянської війни у США у рейді Шермана через Кароліни і у Другій світовій війні як німецькими так і радянськими військами на східному фронті.
Дорога від с. Волоське (20 верст) пролягала степами, перерізаним яром біля с. Башмачка, де протікала річка Башмачка, через яку переправлялися за допомогою гатки. яка була не зовсім справною.
Супроти гатки у селі Піддубно стала дивізія фельдмаршал-лейтенанта барона Генріха Берзіни фон Зігенталя, 7-й саксонський корпус Реньє з двома австрійськими бригадами — навпроти лівого флангу росіян.
Відомо використання гаток близько 4000 років до н. е. в Ґластонбері, Англія.
Існує подібний переказ, що нібито татарську кожану торбину біля дороги на Гатках (урочище) підібрали хлопчаки — пастухи.
З хмизу, очерету і джгуту одержують фашини для гребель, гаток, зміцнення доріг та інших дрібних споруд.
Менші за розміром греблі, переважно з місцевих матеріалів, також називають га́тками, гатями (не плутати з гатками — настилами для доріг у болотистих місцях), зага́тами, у деяких областях також називалися тамами.
Активна діяльність полководця з будівництва доріг і мостів, необхідних для пересування військ болотистими, лісистими місцевостями, залишила на мапі «Мости Понтуса» (фін. Pontuxen sillat), «Гатки Понтуса», «Рови Понтуса» тощо.