Знайдено 6 точних результатів, 6 схожих збігів.
Василь Вільгота виростив двох синів.
Сам Вільгота теж допомагав фашистам і це старанно приховує, але є людина, яка знає правду…
У 1964 році вона отримала свою першу роль у Вільгота Шемана, знявшись у фільмі «491».
«Постіль для брата і сестри, 1782» (швед. Syskonbädd 1782) — фільм шведського режисера Вільгота Шема, поставлений за п'єсою Джона Форда «Як шкода її розпусниця назвати»
Лєна Нюман (швед. Lena Nyman; нар. 23 травня 1944, Стокгольм — пом. 4 лютого 2011, там же) — шведська актриса, першу популярність здобула у фільмах Вільгота Шемана.
Переломним в історії громадських дискусій щодо кіноцензури Швеції був фільм «491» режисера Вільгота Шемана, який спочатку хотіли заборонити, але все-таки він вийшов на екрани країни у 1964-му.
Я там практично грав дві ролі: молодого і старого Вільгот.
Вийшов син у люди: «Солом'яні дзвони» «А потім Іллєнко запросив мене на роль Вільготи у «Солом'яні дзвони», 1987 рік.
Режисер Вільгот Шеман відзначив, що він тепер себе автором картини вважати не може і що уряду втручатися в сферу художнього кіно аж ніяк не варто.
Девід Гарольд Вільґот Шеман (швед. Vilgot Sjöman; 1924 Стокгольм — 2006, там же) — шведський кінорежисер і письменник.
Подібний підхід незабаром приніс свої результати і дозволив дебютувати в кіно молодим режисерам: Вільгот Шеман, Бу Відерберг, Май Цеттерлінг, Ян Труелль, Чель Греде та Рою Андерссону.
Відома завдяки ролям у психологічних драмах І. Берґмана («Сьома печатка», «Сунична галявина», «Біля витоків життя», «Персона», «Пристрасть», «Сцени з подружнього життя») та інших режисерів («Коханка», «Постіль для брата і сестри» Вільґота Шемана); грала і в театрі.