Знайдено 43 точних результатів, 7 схожих збігів.

СЛОВНИК
відчува́ння
значення
  • Дія і стан за знач. відчува́ти.

"Відчування часу базується на такій психічній функції як пам'ять.

Це – меншовартість, і це емоційне відчування.

Таке спрощене відчування, чорно-біле сприйняття реальності — дуже загрозливе.

І всі його відчування, спостереження, оцінки були на професійному рівні.

Так руйнується природній механізм відчування голоду.

Це екосистема мислення та відчування суспільства, це енергія його креативності та осмисленості.

А від побаченого все ж таки відчування повсякденніші: «Чоловіки, агов!

Виробляти в собі культуру тілесного спілкування: масаж, відчування іншого, здатність бачити, де жінка перенапружена.

А щодо проблеми ’'відчування божої благодаті’’, то хто з нас наважиться відмовити в цьому віруючому буддистові чи мусульманину?

У них різне відчування світу.

Сенситивність передбачає наявність емпатії — здатності до відчування, емоційного резонансу та переживання інших.

Як відомо, середньовічне мислення і відчування були просякнуті глибоким песимізмом і невпевненістю у майбутньому.

Вони обидві є виявом людського мислення, шукання й відчування.

Глибокої мудрості та в той же час тонкого відчування ситуації та проблем.

Оскільки відчування болі має критичне значення для виживання, це надзвичайно небезпечний розлад.

«У мене є відчування, що сторони дійсно хочуть розведення сил та засобів ураження у Станиці Луганській, і я маю надію, що воно відбудеться.

Утім шар за шаром ми зрізаємо епідерміс відчування реальності, і ця рана на ста відсотках поверхні душі і тіла не встигає загоїтися…

Це був цікавий і важливий час відчування духовної потреби людей і душпастирського бажання бути поряд з ними.

Ці чотири типи були, перш за все, орієнтовані на чотири психологічні функції: мислення, почуття, відчування і інтуїція.

Так сталося, що усіх моїх героїв об'єднує відчування себе частинкою якогось більшого — назвемо його божим — плану.

Це не любування природою, а відчування себе невід'ємною часткою в одності з усім довколишнім світом і природою.

Він також дбає про мої відчування у цьому місті, про затишок і мій щоденний побут.

Але в неприкрашеному акті «відчування» може бути краса і диво.

Тоді ми ще так мало знали наших братів і головно їхню в большевицькій дійсності доведену до досконалости штуку маскувати свої думки й відчування. […]

Відзначили "високий інтелект обвинуваченого, його доброту, лагідність і глибоке відчування людської недолі та кривди, його гармонію і лад в думках таі вчинках".

Банні процедури – дія, як відмова від усього пережитого і повернення заново до відчування себе жінкою, потреби бути бажаною поруч зі своїм чоловіком і мило, як деталь, – не робить точку емоційно важливою.

А тепер придивімося уважніше до того, що є причиною фантастичної відсутності емпатії – спів-чуття, спів-відчування Україні з боку багатьох політичних лідерів ЄС і навіть США, де ідея свободи неначе має глибші корені.

Протягом майже двох тисяч років Біблія становила духовну батьківщину єврейства, а в новопосталій Державі Ізраїль, незважаючи на те, що велика частина людності ставиться байдуже до релігії, Біблія залишилася в центрі думання, відчування, просто в усій духовності країни.

Якщо більш конкретно, безпосередньою основою Опору, як випливає з такого розуміння (й відчування) обов'язку, може бути передусім глибока внутрішня переконаність (тобто — віра+воля+логос) у незамінності певних культурних абсолютів і цінності власних суб'єктних та екзистенційних якостей.

В цьому фільмі,на думку пана Козленка, «вперше в українському кіно були поставлені екзистенційні проблеми через хворобливе відчування невблаганності часу, а людина показана з усіма слабкостями та ваганнями, яким не було місця доти в українському кінематографі, в якому через глорифікацію труда все індивідуальне було поглинуто машиною та тоталітарним держапаратом».

В академічній дискусії є численні спроби впровадити поняття суб'єктивного відчування щастя чи переживання успіху та зробити його вимірюваним.

А чисто технічно — ейдетична пам'ять означає відчування індивідом події, ніби індивід і далі бачить, чує, відчуває цю подію (об'єкт) перед собою.

Зокрема, новий досвід якогось розуміння-відчування віршів мовою, яку ти вперше чуєш (я таки втрапила на читання каталонських поетів), і абсолютного відторгнення мозком деяких зразків поезії українською.

Дев'ятнадцяте століття намагається відтворити деякі готичні форми (стрілчасті арки і т.п.), чого виявляється бракує для висловлення істинного готичного відчування, віри і органицизму.

З цілком спеціалізованих дослідів треба назвати питання сприймання часу, зокрема впливу переживань на суб'єктивну деформацію відчування часу (Д. Елькін, Т. Козіна, В. Ярощук).

Кінорежисер завжди працював на рівні “фолу” й не від ррреволюційности натури (Ролан не є людиною крайніх поглядів), а від природної, лише йому притаманної, культури мислі, культури відчування — загальної культури.

Реалістичні доктрини були розвинуті ще античними греками та середньовіччям, головна їх філософська суть, чи вчення — предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання.

Тут все об'єднується: і сюжети, і символи, і поняття, але воно все нанизується на динаміку музики, на той спосіб, на ту послідовність, на той характер відчування, те, що неможливо передати ні словами, ні наукою.

Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання.

Якимсь дивом серед таких стовпів шевченкознавства, як Добролюбов–Чернишевський затесався «емігрантський історик» І. Лисяк-Рудницький розміром на два абзаци, підтверджуючи тезу про багатовекторність мислення наших «папєрєдніків», які у 90% російського мислення, відчування, мови, культури й політики додавали 10% українськості про всяк випадок.

Як поетеса Казимира Іллаковічувна представляє оригінальне магічне уявлення, здібності до художнього і динамічного (майже кінематографічного) опису, незвичайного, майже музичного відчування ритміки тексту, вміло оперує гротеском, а іноді й наївним дитячим способом висловлення.

Для ранньоримського світогляду було характерне відчування себе як вільного громадянина з почуттям належності до суспільної общини та пріоритету державних інтересів над особистими, у поєднанні з консерватизмом, який полягав у наслідуванні звичаїв і традицій предків.

Приміром, М.Костомаров обстоював ідею рівності людей, станів та етнонаціональних спільнот, національної гармонії, що спиралася на трансцендентальні цінності християнства й морально-етичні відчування народного/національного духу, актуалізовані постулати народоправства і федеративний спосіб організації суспільства, витоки якого він вбачав в удільно-вічовому укладі Київської Русі й демократичних традиціях козацтва.

Ані могучих відчувань зла, що вели до бунту…

Серед героїв опинилася сестра Августина, яка ще в підлітковому віці вирішила стати монахинею і поділилася зі мною не лише відчуванням власного покликання, але й історією пошуку Бога через випробування та спокуси.

— Якби ви спілкувалися з цими людьми, вже маючи глибоко драматичний досвід ув'язнення, що би змінилося у вашому спілкуванні з ними — у риториці, відчуваннях, добиранні слів?

У зв'язку з трагедією в Україні та різним розумінням і відчуванням її причин, ми відсторонюємося від церкви, зокрема від МП, священики якого завзято підтримують політику Путіна.

Це відображає той факт, що може існувати певна частина редакційного контенту, у якому є обґрунтованим для дитини, яка бере участь у програмі, демонстрація її досвіду по відчуванню психологічного стресу або тривожності.

Такий песимізм у творчості поміж іншим пояснюється становищем на Галичині кінця ХІХ — початку ХХ століття та м'якою, вразливою, «з нахилом до самотнього життя на лоні природи» з «мізантропією», «відчуванням якоїсь кривди» (вислови самого П. Карманського) вдачею.

Одну з найбільш серйозних робіт обговоренню такого складного і таємничого поняття як любов до природи присвятив відомий російський педагог і діяч охорони природи Б. Є. Райков ще в 1915 р. На його думку, любов до природи є «абстрактним відчуванням збірного характеру».