Знайдено 12 точних результатів, 18 схожих збігів.

СЛОВНИК
вухна́ль
значення
  • Спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підвісок до осі.

Як нема таких письменників сатириків як Юрій Вухналь, Василь Чечвянський, Остап Вишня.

По революції 1917 традиції народницької 19 століття продовжували репресовані у 1930-их pp. за свою творчість: Юрій Вухналь, Ю. Ґедзь, Василь Чечвянський.

Головні співробітники: Остап Вишня, Юрій Вухналь (Іван Ковтун), Юхим Ґедзь (Олекса Савицький), Антоша Ко (А. Гак), Б. Сіманців, К. Котко (М. Любченко) та інші.

Треба визнати, що й через 90 років ані питань, які порушив Вухналь, ані багато інших питань про МАРС не з'ясовано.

Юрій Вухналь у гуморесці жартував: "По своєму віддаленню “Марс” стоїть близько від “Вапліте” й далеко від “Плугу” (віддалення “Марсу” від “Молодняка” поки що не вирахувано).

Германізми того часу охоплюють переважно ремісничу й торговельну термінологію, сферу цехового і міського самоврядування, також деякі загальні і абстрактні поняття (слюсар, друк, цаль, ринок, рахунок, вухналь, ратуша, дякувати, рятувати, смак).

Поки що це питання залишається нерозв'язаним, хоч обидві теорії ґрунтуються на наукових підвалинах", — так почав гумореску про нове літературне угруповання Юрій Вухналь у грудні 1926 року.

Еллан (Блакитний)), Юхим Ґедзь, Микола Шкурпела, Юрій Вухналь (Ковтун), Василь Чечвянський, Остап Вишня, Олександр Ковінька, Микола Понеділок, Едвард Козак (ЕКО, Гриць Зозуля), Василь Чапленко, Ярослав Масляк, Сергій Воскрекасенко, Дмитро Білоус, Павло Глазовий, Микола Яровий, Степан Олійник, Євген Дудар та ін.

Серед похованих у Биківні – художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі – Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.

Одночасно з ним, у той саме день, тільки вирок на негайну смерть, від трьох катів радянського народу отримали письменники Юрій Вухналь, Віталій Чигирин, брат Остапа Вишні — Василь Чечвянський-Губенко, Олексій Ґедзь, Борис Коваленко, Володимир Ярошенко, Іван Калянник, Гнат Пронь, Анатолій Волкович, художники — Михайло Бойчук та четверо його учнів: Іван Падалка, Іван Липківський, Василь Седляр, Іван Орел-Орленко, економіст Корній Тараненко, директор Державної бібліотеки ВУАН (нині — ім. Вернадського) Василь Іванушкін, та директор «Березіля» Олексій Лозорішак.

вершляг (молот, від нім. Verschlag(hammer)), вухналь (цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, від нім. Hufriagel), гамер, гемер (великий молот; молоток, від нім. Hammer), гуфгамер (молоток кувальний, від нім. Hufhammer), унтерляга (нижник обтискача, від нім. Unterlage), шліхтгамер (гладилка; підбійка; обтискач; верхня частина обтискача, від нім. Schlichthammer), шляга (молот, від нім. Schlaghammer), шмітня (кузня, від нім. Schmiede), шпіц (гострий шип підкови, від нім. Spitze), шток (колода для ковадла, від нім. Stock), штоля (шин на підкові, від нім. Stollen);

ковальство вершляг (молот, від нім. Verschlag(hammer)), вухналь (цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, від нім. Hufriagel), гамер, гемер (великий молот; молоток, від нім. Hammer), гуфгамер (молоток кувальний, від нім. Hufhammer), унтерляга (нижник обтискача, від нім. Unterlage), шліхтгамер (гладилка; підбійка; обтискач; верхня частина обтискача, від нім. Schlichthammer), шляга (молот, від нім. Schlaghammer), шмітня (кузня, від нім. Schmiede), шпіц (гострий шип підкови, від нім. Spitze), шток (колода для ковадла, від нім. Stock), штоля (шин на підкові, від нім. Stollen);

- Спалили до вухналів.

Під час дослідження території науковці намагались встановити точне знаходження військ, укріплень; знайшли фрагменти остроги, кулі, монети, зубило, пряжки, вухналі, перстень та інші історичні цінні речі.

Він знову потрапив до новин на початку цього року, коли череп із забитим у потилицю іржавим вухналем, котрий, як вважають, належав страченому піратові, зник із історичного музею Гамбурга.

Він і тепер сидів у сідлі простоволосий, ріденький лапатий сніжок падав йому на довге волосся, падав на тихі дерева, на ще не замерзлу землю, і позаду залишалися сліди від копит, підбитих добрими японськими вухналями.

Книгарня «Є» (вул. Незалежності, 31) і видавництво «Навчальна книга – Богдан» запрошують на презентацію книжки Бориса Крамера (Василя Добрянського) «Пернач полковника Вухналя», що відбудеться 11 жовтня за участю автора.

За особистого розпорядження Сталіна того ж таки дня Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила Юрія Ковтуна-Вухналя до найвищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією належного йому майна; є інформація, що вирок виконали у Києві.

Він також вів контрреволюційну фашистську агітацію і терористичну пропаганду, а за контрреволюційною діяльністю був пов'язаний із учасником організації Ковтуном-Вухналем (власне: Іван Дмитрович Ковтун; 1906-1937; один із найталановитіших і найулюбленіших українцями письменників-гумористів, якого називали “комсомольським Остапом Вишнею”.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальний справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в'язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальних справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в'язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Відповідно до Переліку осіб, які підлягають Суду Військової колегії Верховного суду СРСР, затвердженому ще (!!!) 26 червня 1937 р., у справах за 1-ю категорією, тобто до розстрілу, лише в Києві – окрім Володимира Ярошенка та Юрія Ковтуна-Вухналя – засудили ще 22 українців, а саме: письменників – Віталія Чигирина, Василя Чечвянського-Губенка (старшого брата Остапа Вишні), Олексія Ґедзю, Бориса Коваленка, Івана Калянника, Михайла Мороза, Гната Проню, Дмитра Чепурного, Анатоля Волковича; літературознавця Костянтина Довганя; малярів – лідера світових “нео-візантистів” Михайла Бойчука та чотирьох його учнів – Івана Липківського, Івана Падалку, Василя Седляра, Івана Орла-Орленка; директора Державної бібліотеки ВУАН Василя Іванушкіна; директора Харківської опери Архипа Воробйова; директора театру “Березіль” Олексія Лазорішака; економіста Корнія Тараненка та інших.

Одне слово, шина вхопила іржавого вухналя.

Близько спілкувався з харківськими літераторами та журналістами: Остапом Вишнею, Василем Чечвянським, Юрієм Вухналем, Ю. К. Смоличем та ін.

Прибивають підкови до копит спеціальними цвяхами, які називаються вухналя́ми або ухналями (від пол. ufnal < нім. Hufnagel — «копитний цвях»).

Алла Платонівна Бажан зустрічалася з популярним сатириком Юрієм Вухналем, але в листопаді 1936 року його ув'язнили, а влітку розстріляли.

На кожній з гілок пробивають по чотири вухналеві отвори: перший (з середини) отвір спрямований трохи всередину, наступний прямо, задні — дещо назовні.

Автор літературно-критичних праць про творчість А. Головка, Ю. Яновського, В. Чигирина, Юрія Вухналя, А. Малишка, Остапа Вишні, О. Копиленка, Л. Дмитерка, О. Ковіньки та iн.

За особистої санкції Сталіна і його найближчих соратників по Політбюро ЦК ВКП(б) Військова Колегія Верховного Суду СРСР 14 липня 1937 року засудила Ковтуна-Вухналя до найвищої міри покарання — розстрілу з конфіскацією належного йому майна.

Та, з погляду Хаєта, найнепрощеннішим гріхом Булатовича було те, що він приятелював із арештованими за контрреволюційну діяльність письменниками: Остапом Вишнею, Чечвянським, Вухналем, Бобинським, Ірчаном, Епіком, Семенком, Чигирином, Шкурупієм, Влизьком, Колесником, Саченком, Калянником, Щупаком, Коваленком, Яловим та іншими «ворогами народу».