Знайдено 55 точних результатів.
Воронець товстоножковий
Їсти не давав, чай на голову виливав", - розповіла сестра потерпілої Ніна Воронець.
Воронець (клопогон) гроновидний
Подекуди трапляється воронець колосистий.
Поодиноко росте малорозповсюджений воронець колосистий.
Воронець колосистий — отруйна, лікарська рослина.
Зростає малопоширений в області воронець колосистий.
Для дітей скоротив: Андрій Воронець.
Вважається, що воронець допомагає вирівнювати нерегулярні менструальні цикли, які, як правило, і викликають появу кісти яєчників.
Автор ескізу: Ганна Воронець, смт. Вороніж
Серед малопоширених видів зустрічаються воронець колосистий та півники угорські.
Поодиноко відмічені воронець колосистий, костриця велетенська та осока лісова.
Також зростають малопоширені види: підлісник європейський, воронець колосистий, вовчі ягоди звичайні.
В цих угрупованнях досить часто трапляються шоломниця висока, воронець.
Із малопоширених видів слід зазначити купину широколисту, валеріану високу, воронець колосистий.
Монастир розташований на південь від Гура Гуморулуй, в долині річки Воронець.
Серед різнотрав'я багато рідкісних рослин: воронець, катран татарський, тюльпан Шренка, калофака волзька та інші.
Там же знаходиться біля десятка давніх монастирів — Молдовиця, Воронець, Пробота, Путна, Гумор, Нямц, Арборе.
Воронецький монастир - середньовічний монастир у румунському селі Воронець, який зараз є частиною міста Гура Гуморулуй.
У трав'яному ярусі трапляються рідкісні види: тюльпан дібровний, воронець колосистий, вороняче око звичайне, дзвоники персиколисті тощо.
Сольні партії виконували відомі вокалісти Катерина Воронець, Марта Баратова, Марина Скибицька, Ольга Монська, Федір Орешкевич, Василь Лубенцов.
Воронець був відомий своєю школою каліграфії, де священики, ченці та монахи вчилися читати, писати та перекладати релігійні тексти.
На лівому схилі долини за 500 м вище села Коси на відслоненнях гранітів росте рідкісний вид папороті — воронець.
Воно та ще Стрілецький степ на Луганщині — єдині в Україні території, де масово збереглася реліктова рослина — півонія вузьколиста (воронець).
Воронець — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, розташована за 2,5 км на північний-захід від міста Біловодськ Луганської області України.
Найкраща його картина про цілинний степ — «Воронець цвіте» (1902), зображувала безкрає зелене різнотрав'я з червоними плямами квітучої степової квітки — воронця.
Катерина Дмитрівна Воронець-Монтвід (уроджена Монтвіді; нар. 1883(1883), Харків — пом. 1955, Німеччина) — українська оперна і концертна співачка (сопрано).
Виступили хори «Відродження» з Дрогобича та «Лілія» з Судової Вишні, а також представниця «Союзу поляків „Білий орел“» Олена Воронець з Бродів.
Трапляються щитники чоловічий та шартрський, підлісник європейський, воронець колосистий, веснівка дволиста, фіалки дивна та Рейхенбаха, копитняк європейський, чина лісова.
Шляхом додавання цього суфікса до іменникових основ утворилися зооназви, твірна основа яких указує на особливість тварини: їжатець, песець, телець; воронець, лінивець, сивець, сліпець»..
Фрески цього монастиря мали такий вплив на розвиток культури Румунії, що притаманний їм синій колір набув у румунській мові назви «синій воронець» (аlbastru de Voroneț).
До речі, його земляк — професор ботаніки Харківського університету, один з піонерів охорони природи Російської імперії В. І. Талієв назвав воронець національним символом українського степу.
Воно та ще Стрілецький степ на Луганщині — єдині в Україні території, де масово збереглися реліктова рослина — півонія тонколиста (воронець), цвітіння якої навесні справляє незабутнє враження.
З них можна довідатись, що імовірно наприкінці 1488 року молдавським господарем Стефаном Великим Шубранець було подаровано щойно заснованому монастирю Воронець, а 7 вересня 1640 року монастир Воронець продав село Шубранець Лупулу Строєскулу «за 100 золотих, одяг дамаської роботи (рицарські обладунки або розкішне східне убранство) та кілька вуликів».
Річка протікає через озера: Муроги (0,59 км²), Тартак (0,54 км²), Церковище (0,37 км²), Замошшя (0,33 км²), Велике Існо (0,3 км²), Матирине (1,38 км²), Бороди, Воронець (1,18 км²).
Серед раритетного фіторізноманіття трапляються коручка чемерникоподібна, коручка пурпурова, гніздівка звичайна, підсніжник звичайний — види, занесені до Червоної книги України, а також регіонально рідкісна рослина воронець колосистий.
Зростає ціла група реліктових і рідкісних видів неморальної та водної флори: латаття біле, глечики жовті (Червона книга України), пухирник звичайний, воронець колосистий, теліптерис болотний, дзвоники персиколисті тощо.
Заповідник місцевого значення Карлівський степ площею 154 га, розташований біля Карлівки, був організований в 1922 р. Заповідник представляв одну з останніх в Україні ділянок квіткових степів — тут рясно цвів воронець.
Шляхом додавання цього суфікса до іменникових основ утворилися зооназви, твірна основа яких указує на особливість тварини: їжатець, песець, телець; воронець, лінивець, сивець, сліпець.» (pdf Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.)
За О. Карабутою (2003), суфікс «-ець» є одним з найпоширеніших при формуванні зооназв, додавання якого до іменникових основ дозволяє посилити називну особливість (окрім «їжатець», наводяться такі приклади: песець, телець; воронець, лінивець, сивець, сліпець).
Серед великої кількості видів найчастіше зустрічаються воронець кистевидний («Actaea racemosa»), трав'янисті рослини «Trillium erectum», «Caulophyllum thalictroides», «Impatiens pallida», «Impatiens capensis», «Laportea canadensis», «Adiantum pedatum», «Polystichum acrostichoides», «Ageratina altissima», «Asarum canadense» і багато інших.
Основу травостану утворює яглиця звичайна (60—80 %), також трапляються неморальні види — копитняк європейський, медунка темна, проліска багаторічна, костриця велетенська, зеленчук жовтий, глуха кропива плямиста, воронець колосистий, підмаренник запашний, зірочник лісовий, печіночниця звичайна та інші.
Водяна криниця — пам'ятка природи гідрологічна Ясенева захисна лісосмуга — пам'ятка природи ботанічна Новолимаревський — заказник загальнозоологічний Кононівський — заказник загальнозоологічний Стінки Лескові — заказник ботанічний Євсуг-Степове — заказник загальнозоологічний Двохсотрічні дуби — пам'ятка природи ботанічна Воронець — пам'ятка природи ботанічна Свинарська балка — пам'ятка природи комплексна Біловодський — регіональний ландшафтний парк
Шульженко, Й. Кобзона, Л. Лещенко, С. Ротару, Є. Шавріна, В. Толкунової, В. Трошина, М. Гнатюка, М. Чепрага, О. Воронець, Л. Доліної, В. Леонтьєва, Е. П'єхи , І. Аллегрової, груп «Сябри», «Пісняри», «Вераси», ВІА «Полум'я», М. Євдокимова, Н. Бабкіної, М. Шуфутинського та інших виконавців.
У зоні широколистяних лісів Башкортостану північної частини Передуралля поширені неморальні види рослин: дуб (Quercus), липа (Tilia), клен (Acer) і трави — яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), копитняк європейський (Asarum europaeum), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), конвалія звичайна (Convallaria majalis), воронець колосистий (Actaea spicata), фіалка дивовижна (Viola mirabilis), підмаренник запашний (Galium odoratum) та інші.
Багато рослин занесено до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, на території Тернопільської області, серед них: аконіт молдавський, вишня кущова, вовчі ягоди звичайні, воронець колосистий, горицвіт весняний, мигдаль степовий, одинарник європейський, півники злаколисті та угорські, плющ звичайний, сон широколистий і стародуб широколистий, холодок лікарський, цибуля гірська та подільська.
В його антрепризах виступали Г. О. Пасхалова, В. М. Петіпа, М. М. Радін, М. Х. Рибаков, І. А. Слонов, В. Л. Юренєва, С. М. Мирович, В. М. Лубенцов, К. Д. Воронець-Монтвід, О. Д. Петляш, С. Б. Белина-Скупевський, О. І. Монська, І. М. Берсенєв, працювали режисери М. М. Синельников, К. О. Марджанішвілі, деякі вистави оформлював В. В. Верещагін.
У заказнику росте 11 видів, що охороняються: (брандушка різнобарвна, півонія тонколистна (воронець), дрік донський, оносма донська, простріл чорніючий, ластовень проміжний, горицвіт волзький тощо). 7 видів занесені до Червоної книги України, 1 вид (дрік донський) — до списку охоронюваних видів світу, 1 вид (ластовень проміжний) — до списку охоронюваних видів Європи; 3 види охороняються рішенням Донецького обласного виконкому. 4 рослинних угруповання занесені до Зеленої книги України.
Серед різнотрав'я лісів переважають костяниця (Rubus saxatilis), просянка розлога (Milium effusum), перстач білий (Potentilla alba L.), воронець колосистий (Actaéa spicáta), чистець лісовий (Stachys sylvatica), осоки (Carex) пальчаста (Carex digitata), біла (Carex alba Scop.), сусідня, лісова (Carex sylvatica), затінкова (Carex umbrosa), що занесена до Червоної книги України, а також лілія лісова (Lilium martagon), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine), коручка темно-червона (Epipactis atrorubens), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis).
Варпаховський, Вартман, Вевель, Вейсенгофф, Величко, Велямович, Венцлавович, Вержбицький, Веренко, Верженський, Верозумський, Костюшкевич-Вигуро, Виленчиць, Вильчинський, Вилямовський, Висковський, Витковський, Голдим-Вишневський, Воєводський, Воєйко, Потулицький-Войзбун, Нянковський-Войнилович, Ясенецький-Жеретинський-Войно, Войцеховський, Карачевський-Волк, Ланевський-Волк, Володзько, Володкович, Воллович, Волинський, Фурс-Вонсяцький, Воронець, Воропай, Вроблевський, Виковський, Василевич-Вирвич, Висоцький, Вязьмитинов, Гаврилович, Гайдамович, Галиновський, Адоневич-Львович-Галковський, Ганкевич, Гасперський, Гаугер, Гациський, Гедройц, Родецький-Гелиашевич, Гердзеєвський, Гижицький, Гласко, Гоголинський, Голубицький, Голинський, Гонипровський, Горбацький, Гордзялковський, Горновський, Бурий-Горошко, Гортинський, Гоувальт, Грамздорф,