Знайдено 24 точних результатів, 1 схожих збігів.
Від вимирання їх врятувала індустріальна революція, що поступово замінила ворвань на більш рентабельні вугілля та нафтопродукти.
Розрізняють ворвань китову, тюленеву, тріскову, дельфінову тощо.
Їхні тіла ізольовані товстим шаром жиру, ворвань.
Назва поселення походить від нідерландських слів smeer — «ворвань» і burg — «місто».
Ворвань використовувалася в їжу, а її залишки — як паливо.
Найдавніший документ, у якому згадується ворвань (китовий жир), датується 670-м роком.
Стали під'їдати ворвань: виявляється, засмажені на ній галети – смакота.
Отс каже, що один із поні, Сніппетс, їсть ворвань!
Сьогодні зранку пічку запустили на вулиці за п'ять хвилин, при чому ворвань була наскрізь промерзла.
На кризі побачили трьох тюленів; поснідавши, усі пішли на полювання і притягнули до хатини нутрощі та ворвань з усіх трьох.
Ворвань розміщена у посудині, навмисне збудованій довкола димаря; надлишок жиру з цієї посудини тече в живильну трубу печі, яка має кран для регулювання струму.
Ворвань має жовтий або бурий колір, неприємний запах і не відбілюється.
Від кашалота отримували ворвань і такі цінні продукти як спермацет і амбру.
«Ті, хто багатший, століттями задовольнялися світлом, який давала при горінні ворвань, яку вважали найкращим джерелом яскравого освітлення.
На Ян-Маєн і Шпіцберген були засновані китобійні селища, в яких влітку виробляли ворвань та інші продукти.
Продукти селянських промислів — хутро, віск, мед, риба, ворвань, сало, льон, хміль — значною частиною йшли на ринок, вивозилися до руських міст та за кордон.
М'ясо і ворвань дельфінів, як показують спеціальні дослідження, містять велику кількість таких елементів і сполук, як ртуть, кадмій, пестициди (ДДТ), органічні забруднювачі.
У ті часи китовий жир (ворвань) слугував технічним жиром для вовняних мануфактур, що стрімко ширились європейським континентом, а також був єдиною речовиною для освітлення в країнах Північної Європи.
Виявилось, що ворвань витрачається тут значно швидше, ніж я розраховував: трималися вони вже на свіжих запасах – вполювали тюленя два дні тому і ще одного – вже після нашого прибуття.
Хор триває, і команда співає в надії, що „одного разу, коли робота (Tonguing) буде закінчена, ми підемо [в звільнювальну]“» В даному контексті мається на увазі практика розрізання смужок китового жиру (Ворвань) для перетворення на масло.
Ворвань розміщена у кільцевій посудині, A. Звідти олія спускається по трубі, B, і розтікається по поверхні пластини, C, оточеної фланцем; d d – підвищення, що служать теплопровідниками; e e – олов'яний димар для полум'я з отворами для повітря коло підніжжя.
Замість двох-трьох тисяч птахів у гніздах, як це було тут за часів "Дискавері", зараз нарахували тільки близько сотні; трьох поспішно вполювали, щоб мати ворвань для печі, і, зібравши шість яєць, із яких тільки три уціліло, вони помчали до табору.
Ми старанно видобули та розтопили ворвань, в результаті отримали напрочуд чистий жир зовсім без запаху; однак зовнішність виявилась оманливою: "печеня" повністю пропахла пінгвінятиною, тим неповторним духом, що у буває тільки злегка відчутний у м'ясі, і про який краще зайвий раз не згадувати.
Щоб запустити плиту, необхідно розігріти плиту C спиртовою лампою або примусом, але коли ворванева олія вже запалена, то її тепла цілком достатньо, щоб топити ворвань і підтримувати запас олії – жар поступово зростає, аж поки олія з B не починає стікати у випареному стані: тоді, звісно, пічка вже виробляє чимало тепла.
Во́рвань — застарілий термін, яким називали рідкий жир, що добувається з сала морських ссавців (китів, тюленів) і риб.