Знайдено 3 точних результатів, 31 схожих збігів.
викли́кувати
- Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого-небудь, з'явитися в призначене місце.
Се очевидно мусить викликувати в нас болючі почування…
«Метою мистецтва є викликувати в нашій психіці такі переживання, яких не дає нам реальна дійсність», – вважає Б.-I.
І ніколи-ніколи не завважив я в тім руху чогось штучного, чогось неприродного або нещирого, чогось силуваного або удаваного; навпаки треба сказати, що російські Українці навіть у своіх святочних обходах і святочних маніфестаціях занадто скромні і здержливі і не вміють викликувати зверхнїх ефектів.
Що там у Москві?! – викликує Марія Михайлюк.
Гукай та викликуй, ти, що в породіллі не мучилась,” – закликає апостол.
Хай пропадуть всякі релігійні, язикові і класові спори, які до сьогодні викликували між нами вороги нашого народу.
Є то моменти життя людського, котрі нас найсильніше вражають, але не лиш тим викликують твори майстра велике враження.
Пісню перемоги співають, виголошують, викликують і промовляють.
«Блаженний Софокл, — викликує комедіограф Фрініх у „Музах“, поставлених у січні 405 до н. е.).
«Учуйте князі, котрі противляться старішій братії й війну позводять і поганих на свою братію призивають», — викликує автор.
Наприклад, найбільш відомий окультист Британії Дж. Ді не тільки створював систему шифрування для імперії, а й викликував бурю на морі, щоб розгромити іспанську армаду.
Доктор та Іда біжать назад до краю прогалини, коли голос викликує: «Прірва відкрита, і я вільний!»
Я категоричний противник такого підходу, особливо, коли викликують із-за меж і заочно одне одному звинувачення і протести, а не відбувається розмова через аргумент.
Хай пропадуть всякі релігійні, язикові і класові спори, що їх до сьогодні викликували між нами вороги нашого народу.Історія признає правду тим, що вміють за неї постояти.
І це піднімало мою злість і розпуку, викликувало в мене докори проти нас самих, що в такій хвилині вміємо лиш плакати».
Те, що мені дороге, викликує в них невдоволення.
З Кошутича був слов'янофіл найкращої води (ч.265), а що його слов'янофільство викликувало підозріння в австрійської влади, тому переведено в нього трус і ув'язнено.
І тому треба бути дуже обережним з критикою, яку викликує не розум, а почування.
"Незрівнянний Труш був героєм дня, а його гра викликувала у глядачів подив і признання», – описує газета "Діло" матч проти "Гасмонеї".
Навпаки, чим настирливіше їх викликувано йому у вухо, тим настороженішим воно супроти них ставало, тим більше, що діла сих сладкопівців дуже мало відповідали їхнім солодким словам і покликали до сугубої обережності.
Тоді кожна хатка, що стояла собі сама, в городці, з власною брамою і.., власним ключем викликувала в мені заздре зітхання: “Добро у кого є господа!”....
Митрополит намалював психологічний портрет такого злочинця у пастирському посланні «Не убий»: «Вид пролятої крови викликує в людській душі змислову пожадливість, злучену з жорстокістю, що шукає заспокоєння в завдаванні своїм жертвам терпіння і смерти.
Неменший жах ще до недавня перед бактерійних часів, викликувала таємна хороба, що проявлялась появою дрібненьких плям, гарячкою, маячінням та спрагою, якої не можна вгасити.
Шептицький мав неперечно на приміті величну ідею з'єднання Церкви – Східної і Західної, а кожний його прилюдний виступ виявляв світлість нашого обряду і викликував велике враження у латинників і обумовлення в нашій суспільності.
І. Франко в розвідці «Тополя Т. Шевченка» зазначив, що в цій баладі поет «злучив у одно два осібні мотиви казочні: про те, як дівчина при помочі чарів викликує неприсутнього милого, і про те, як дівчина перемінюється в тополю».
До того Паннонія як територія, що найближче втискалася в церковну німецьку територію, викликувала найбільше подразнення латинських єрархів зальцбурзької митрополії, тому й Рим, маючи з нею тільки клопотів, не виступав сам з ініціативою; того не було зрештою у тогочаснім звичаю без ініціятиви князя землі.
Тому те, що у нас зайняли ті кілька будинків, повторюю, що не схвалюю цього, але теж і не дуже засуджую, люди хочуть в такий спосіб показати що вони поведінкою влади і тим що діється – незадоволені, і що влада сама на себе викликує такі реакції.
Жичливі слова архикнязя, що висловлювався нераз про наш нарід як про стару, культурну націю, викликували для нього живі симпатії, тому по цілому шляху, що його архикнязь переїздив кіньми і двірським повозом, уставилися селяни з духовенством і процесіями, щоб привітати цісарського сина[7].
Нащадок левітів, старенька Єлизавета, «з дочок Аарона» (Лк 1, 5) «викликує своїм голосом у літургійній хвалі» перед Марією, новим Ковчегом Завіту, так як колись звучали інструменти левітів, коли Давид переносив ковчег до Єрусалиму (1 Хр 15.28; 16.4-5), а пізніше Соломон до храму (2 Хр 5, 13).
У Харкові їх багато, захованих у щокрок розкиданих ландшафтних "цитатах": Харків – місто розстріляних геніїв, і більшість із них сюди, у (висловлюючись літописним стилем) "себе-город" ('Я безумно люблю Город", – як пристрасно викликував був головний автор "харківського тексту" Микола Хвильовий), - досі ще не повернулася: не вийшла на рівень пам'ятних знаків і туристичних путівників, так і зоставшись у міському просторі "духами" - невпізнаними й безтілесними.
Вайгля вона не грізна, але тоді ті червоні дрібні плями викликували справжню паніку в цілій Европі а розносили її у маршах війська, що бродили по цілій Европі.
Поява якогось мужеського роду, навіть почвароватого, викликує і тут сензацію, а лиця аж усміхаються на думку, що врешті є перед ким спрезентувати свій новий купелевий костюм чи свою відновлену церу.
Тут знаходимо урочисті вигуки і славослів'я, наприклад; «Свят, свят, свят Господь Вседержитель, Котрий був, є і прийде», «Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і держава на віки віків»; зібрані навколо престолу Агнця «викликували гучним голосом, кажучи: спасіння Богові нашому, Який сидить на престолі, і Агнцеві».
На жаль, не було приказу, щоб тексти тих вивісок затверджувала якась комісія чи хоч би одна тямуча людина; тому була в них сила помилок і прогріхів проти духа української мови, а деякі написи викликували у ворогів просто сміх та всякі дотепи.