Знайдено 10 точних результатів, 11 схожих збігів.
велича́вість
- Властивість за знач. велича́вий.
Доповнювали величавість великі люстра з кришталю, а на підході проглядалося кілька відтінків паркету.
Тепер величавість цієї пам'ятки архітектури можна побачити під дуже вузьким кутом зору — будівлю закривають несанкціоновані новобудови.
Приземкуваті контрфорси та прибудови, а також добудовані до храму ісламські мінарети скрадають розмір споруди, зменшують її величавість.
Тепер величавість цієї пам'ятки архітектури можна побачити під дуже вузьким кутом зору — будівлю закривають несанкціоновані новобудови, пише Україна молода.
Діяння князя осмислюються в зіставленні з біблійною історією, і це додає життєписові особливу величавість і монументальність.
«Храма, свого власного храма нам треба, де би ми могли розвинути всю красу і величавість правди і святості наших ідеалів», — твердили автори відозви.
«У творах о. Йосифа знаходимо інтуїтивне відчуття духу рідної Церкви, збереження передання батьків, щирість, стриманість, величавість наших обрядів, - йдеться у зверненні владики Венедикта.
Алема́нда (фр. allemande, allemanda, almain(e), або alman(d) — укр. «Німецький (танець)») — старовинний німецький танець помірного темпу з рахунком на 4, якому властива пластичність жестів, величавість характеру.
Споруджена в 1783–1803 роках, ця монументальна будівля зберігає всі ознаки тогочасного стилю — пізнього класицизму, з характерною для нього тенденцією до якнайлаконічніших архітектурних форм, її вирізняють гармонійна узгодженість елементів обсяговопросторової композиції, рівновага й величавість, суворість і простота.
Вже у ранніх творах 1450-х років («Хрещення Христа», 1450—1455, Національна галерея, Лондон; «Мадонна делла Мизерікордія», близько 1450—1462, Комунальна пінакотека, Сан-Сеполькро; «Побиття Христа біля колони», бл. 1455—1460, Національна галерея Марке, Урбіно) виявилися основні риси мистецтва П'єро делла Франчески: величавість образів, слідування правилам перспективи, світлий колорит.
Чисті від пихи примарної величавості.
Ось як описує газета “Буковина” від 21 січня 1905 року це дійство: “Свято Йорданського посвячення води довершено із звичайною величавістю та при великому здвизі народу біля турецької криниці, де целебрував сам митрополит доктор Репта”.
Його роботи цього періоду відрізнялися насиченістю кольору і підкресленням величавості людини, зображеного на картині.
«Свято Йорданського посвячення води довершено із звичайною величавістю та при великім здвизі народу біля Турецької криниці, де целебрував сам митрополит д-р Репта».
Каскад дещо вульгарних пригод відважного героя Кубрик стиснув у неквапну, меланхолійну оповідь про невблаганність долі, яка розгортається з величавістю грецької трагедії та залишає у глядача враження деякої недомовленості.
Ці меблі — великі шафи, комоди, декоративні столики, підставки і футляри для годинників та ін., що відрізняються суворої величавістю форм, багатством і бездоганною якістю обробки, дбайливо зберігаються в багатьох музеях світу.
Як свідчать назви більшості його мадригалів — «Тихі води», «Скороминуща думка», «Зелені пагорби», а також у п'єс для середньовічного карнавалу, таких, як «Тріумф Дори», їх образна сфера відзначена величавістю і тексту й музики.
Мистецтво бароко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії, батьківщини цього стилю; там перші джерела для нього відкрив у своїй творчості великий Мікельанджело Буонаротті, а геніальний вияв його в Римі дійшов до своєї повноти й величавості в скульптурних та архітектурних творах Лоренцо Берніні.
На відміну від Веласкеса («Блазень Пабло де Вальядолід», «Портрет карлика Ель Прімо», «Франсіско Лескано, дитя з Вальєскаса» та «Дон Хуана де Калабасас»), Мор ван Дасхорст не надає образу персонажа нічого гротескного: його гордовита фігура повністю займає полотно, роблячи непомітною деформацію правої руки і ніг, що зовсім не применшує величавості його вигляду.
Подібно поетові Артюру Рембо, який стверджував, що кожен голосний звук у вірші представляється йому кольором (напр. А — чорний, Е — білий, О — блакитний, і т. д.), Ґіль намагався довести, що А викликає настрій величавості, О — пристрасті, Е — болю, що і приголосні мають свій особливий колорит або приховане значення, що, наприклад, з'єднання звуків r і u змушує думати про труби, флейти, кларнети, з іншого боку, викликає уявлення про ніжність, кохання тощо.
Твори Мартоса зрілого періоду відрізняються загальною монументальністю форм, органічним зв'язком з архітектурним середовищем ясною замкнутістю композиції, лаконічною виразністю силуету; їх емоційне навантаження з початку 1800-х років відрізняється суворою стриманістю героїв в прояві відчуттів, особливою величавістю образів, покликаних втілити античні ідеали мужності і досконалої краси (надгробки: К. Розумовського в Батурині 1803—1805; П. Рум'янцева в Києві 1797—1805; О. І. Гагаріної, бронза, 1803, Петербург; Павла I, мармур, 1807, Павловськ).