Знайдено 1 точних результатів, 26 схожих збігів.

Зокрема, на його думку, в період удільно-вічевого укладу Рус. д-ва обіймала 6 з'єднаних між собою у федеративній спілці народностей: укр., сіверську, великорус., білорус., псков. і новгород.

А потім ми, фіни, могли б сказати, що найближчі для нас брати й сестри - великоруси".

Недаремно відомий російський історик Ключевський писав, що великоруси вийшли в історію тільки з князем Андрієм Боголюбським, тобто в 12 столітті.

Великоро́си, або великору́си — ранньомодерна назва росіян.

Великоруси кажуть: «одной рукой лечит — другой калечит».

До Russes (русів) відніс великорусів, малорусів (українців), білорусів, сибіряків та козаків.

При чому соціальна відраза до великорусів постулювалася та підтримувалася жіночою половиною села.

Чиновники від культурної спадщини пішли назустріч "великорусам" і 30 березня порекомендували міським властям скасувати своє рішення зі встановлення пам'ятної дошки Йосифові Сліпому.

І це при тому, що у виданнях творів В. Леніна вираз "москаль" у значенні "великорос" зустрічаємо не раз і цілком вільно: "москалі, шовіністи, великоруси хочуть задушити фінів", "москалі, великороси, які завжди поляків давили, хочуть внести в Польщу свій великоруський шовінізм, прикритий назвою комунізму".

Андрій Товкачевський на початку ХХ ст. писав: "Цифри щорічних прибутків по губерніях доказують, що гроші з українських губерній ідуть на підтримку російської культури і нищення української...Руйнуючий вплив великорусів на українську психіку не обмежується викорчуванням національних інстинктів: він сягає глибше і руйнує основи родинного життя".

Стверджуючи, що це битва, є «переломним моментом у великоруській історії» тим самим, принижуючи тюркські народи і нас, казанських татар» - йдеться в зверненні.Сайт "Уграїна" пише, що до участі в меморіальних заходах запрошено не тільки татар, а й великорусів, башкир, чувашів, марі, ерзян, удмуртів тощо.

Окремі великоруси (росіяни) з'являються в селі з огляду на територіальну близькість Путивльської землі Московії.

Український етнос позначений як Klein russe (Малоруси) і відносяться разом білорусами, новгородцями, великорусами до Russеn.

Проте «Мала Радянська Енциклопедія» у 1930 стверджувала, що «Великоруси — термін, штучно введений у 19 столітті».

Ця назва тоді ж закріплюється за одним зі східнослов'янських народів — тих, кого досі звали «великорусами».

Серед слов'ян автор окремо виділяє такі етноси, як малоруси (українці), білоруси, великоруси (росіяни), болгари, поляки та ін.

Ми, перш за все, православні, а потім вже великоруси, грузини, малоруси, молдавани, литовці, білоруси і таке інше».

Після приєднання до Російської імперії майже всіх східнослов'янських земель, «русскими» зазвичай звали всіх східних слов'ян (великоруси, малоруси, білоруси).

На Коломацькій раді постановлено, щоб українці наближалися до великорусів, а гетьман того не допускає і Україна щораз віддаляється і чужіє.

Коли до гетьмана прийшла звістка, що запорожці з Петриком піднялися з татарами проти великорусів, Мазепа сказав: «Нехай би ці ледарі робили те, що мають робити».

Українці Галичини, Буковини та Закарпаття (австро-угорські піддані) позначені як Ruthenen (рутени), а українці Росії Klein-Russen (малоруси), росіяни — Gross Russen (великоруси), білоруси — Weiss Russen.

Науковець зазначав і вплив фінської крові на антропологічний тип великоруса, деяку відмінність його від загальнослов'янського типу: «вилицюватість великоруса, переважання смаглявого кольору обличчя та волосся, і особливо, типовий великоруський ніс, поставлений на широку основу…» — антропологічні риси, котрі представники інших слов'янських народів «з великою ймовірністю ставлять на рахунок фінського впливу».

Цікаво, що незважаючи на свідчення вживання у XVIII ст. (наприклад у Ломоносова) терміна «великоросы», «Мала Радянська Енциклопедія» у 1930 стверджувала, що «Великоруси — термін, штучно введений у 19 столітті».

Українці Галичини, Буковини та Закарпаття (австро-угорські піддані) позначені на мапі як Ruthenes (рутени), а українці Росії — Little Russians (малоруси), росіяни відповідно — Great Russians (великоруси), білоруси — White Russians.

Значна увага приділялася розповсюдженню газет «Польські Вядомосці» й «Валка», а також «Колокола», журналу «Праця», випусків «Великоруса», листівок і прокламацій, що закликали населення до рішучої боротьби проти царського самодержавства, за відновлення суверенної польської держави.

Наприклад, народжується відома формула «дві руські народності» в однойменній праці М.Костомарова (1861), в якій протиставлення малорусів та великорусів подано не тільки в сенсі громадянського укладу і народної психології, а й історичного побутування, попри його подвійну лояльність щодо Малоросії/України та Росії / Російської імперії.

Тим часом, даний силогізм не заперечує, а підтверджує факт геноциду, бо українці, вказані у другому посиланні, насправді такими не були», адже «ще в царській імперії існувало правило, успадковане й владою імперії радянської: „малорос за походженням, який говорив російською та який зараховує себе до росіян, таким автоматично великорусами і признавався“…