Знайдено 4 точних результатів, 5 схожих збігів.
Дитині необхідні тактильні відчуття, вагота зшитків, роздивляння ілюстрацій, спільне читання разом з батьками або братами.
Вагота спогадів спадає йому на очі.
Автор поетичних збірок «Терпке вино» (1942), «Щедрість» (1947), «Вагота» (1953), «Вірші іронічні, сатиричні і комічні» (1959), «Каруселя віршів» (1976), «Марципани і витребеньки» (1983); збірок оповідань і нарисів «Вулиця» (1936), «Актор говорить» (1936), «Новели» (1941), повісті «Свято на оселі» (1975).
У його книжці «Поетичні переклади», що вийшла в 2006 році у київському видавництві Пульсари, опубліковано такі переклади: Третя ніч, Вагота землі, Пісня про смерть, Пісня про закінчення, Воскова свічка, Прибрана світлом, Чеська земля, «Миленькі, вечорові паломники», «Чи можна розказати віршем пісню», «Не знаю, як почати».
На різних посадах і без окремого посадового ранжування, бо складно визначити ваготу людської роботи.
«Щоб пізнати ваготу часу, — пригляньмося — чим є Наше життя? (…).
Два інших стилі виконання називаються араґото (яп. 荒事, «грубий стиль») і ваґото (яп. 和事, «м'який, гармонійний стиль»).
Перелічував він ті краплі поту, що ними змивав він свою дяківську змазу перед родовими попами, знав і ваготу тих гроший, що наконець побратали його з аристократами»[6]).
Зрештою, як би ти не шукав шпарину, все одно «світ тебе помітить і уб'є / смертельною своєю ваготою» — нагадує голос у треці «Між світом і душею».