Знайдено 5 точних результатів, 41 схожих збігів.
Президентська булава обладнана смарагдовою кнопкою, при натисканні якої, із руків'я випадає булатний стилет із латинським написом "Omnia revertutur" ('усе вертається").
Тесак: Тесак був зроблений чеським майстром Нялом Просвітом у Збройовій Палаті в 1617 р. Булатний із золотими прикрасами, він має надпис чеською мовою:
Серед відомих експонатів — акінак «Меч Революції», Меч другого Президента України, булатний кортик «Козацька слава» Третього Президента України, нагородні кортики, визнані МВС України офіційною нагородою Міністерства, ніж «Ярило» та інші.
Булатний щит із золотим різьбленням, щит Федора Мстиславського (рос. Булатный щит с золотой резьбой, щит Ф. Мстиславского) — один з найкоштовніших предметів військової амуніції колишньої царської «Великої казни», що зберігається у Збройовій палаті Московського кремля.
Щит: Булатний щит, прикрашений золотим різьбленням, був виготовлений майстром Мухаммедом Муміном Зернішаном у державі Сефевідів наприкінці XVI століття До 1622 р. він належав князю Федору Мстиславському — нащадку Гедиміна, колишньому голові Семибоярщини (тимчасового уряду 1610 р.).
Експозиція «Романтика булатної зброї» працюватиме до грудня.
До речі, в ній прихований тригранний стилет з булатної сталі.
Аби перевірити це, ми запросили до музею булатної зброї біоенергетика.
Після величезного числа дослідів були отримані зразки булатних клинків і злитків булатної сталі.
Володимир ОСТАПОВИЧ, директор музею булатної зброї: «Досить, щоб перевірити - зберіг ріжучу кромку чи ні.
Володимир ОСТАПОВИЧ, директор музею булатної зброї: «Окрім нашої організації і України ніхто булату не має.
Оздоблено булатною бляхою всі куполи.
Тож митець на передньому плані зобразив турецькі дари: булаву, саджену каміннями і перлами, шаблю булатну, що лежать поверх жупана з горностаєвими облямівками.
Було наново покрито купол булатним металом.
Зараз нова пошесть – перешивання дерев'яних церков булатною бляхою.
Черниця заправляє нитку в машинку для вишивання булатної тканини митри.
Ще одна пошесть на церкви – булатна бляха, яка не відомо як довго прослужить.
Немов кораблі, пливуть поруч костел св. Лаврентія і церква Серця Христового (із траси видно, що церква вища за костел), трохи поодаль виглядає величний домініканський монастир (зараз — церква св. Йосафата), ще далі — новий храм УПЦ (МП), критий булатом (здалека булатне покриття дивиться не так жахливо, як зблизька).
Наприклад, в Оружейній палаті зберігається булатна єрихонка царя Михайла Федоровича Романова.
Запровадивши новий спосіб гартування, Аносов налагодив виробництво з булатної сталі високоякісних кіс.
Щит викуваний із цільного листа червленої булатної сталі та прокарбований спіральними смугами.
При науково-технічному центрі «Булат НВР» діє музей булатної зброї.
Через високу вартість булатної тигельної сталі, з неї виготовляли лише поодинокі вироби.
У 2019-2020 рр. церкву оббито фальшбрусом і накрито булатною бляхою.
Не змігши перенести цю біду, Заятуляк заколов себе булатним списом на могилі Хиухилу.
Відомостей про місцеве виробництво дамаських і булатних сталей немає, проте є відомості про їх імпорт.
Останнім часом набули поширення якутські ножі з клинками виготовленими спеціальних марок сталі або навіть булатної (дамаської) сталі.
В булаву заховано тригранний стилет з булатної сталі з вигравіюваним позолотою латинським девізом «OMNIA REVERTUTUR» («Все повертається»).
Замінили існуючу цинкову бляху на булатну і нержавіючу, по всьому покритті даху включно з дзвіницею.
Він зберігся до нашого часу майже повністю, втрачене лише булатне гостре навершя, що первісно увінчувалось маленьким флажком.
В булаву заховано тригранний стилет з булатної сталі з вигравіюваним позолотою латинським девізом «OMNIA REVERTITUR» («Все повертається»).
Більшість збережених булатних клинків походять з Сирії, Персії та Індії, як правило не з регіонів, пов'язаних безпосередньо з Дамаском.
Посередині на вороному коні Ілля Муромець, дивиться в далину, в одній руці тримає спис і щит, в іншій - булатну палицю.
В експозиції музею кілька десятків ножів, кинджалів, мечів, шабель, мачете виготовлених майстрами центру з булатної сталі, секрет якої ними розгадано.
Зроблена в Туреччині на початку XVII ст. з булатної сталі, оздоблена дорогоцінними прикрасами і має численні «слова арабські» — мусульманські молитви.
Є припущення, що в Дамаску існував великий ринок зброї, де булатні клинки пропонувалися у великій масі — від чого їх і назвали Дамаський.
Істотніших масштабів застосування дамаскової зброї на Русі досягло лише в XV століття, але аж до початку XVIII століття нечисленні дамаскові і булатні клинки ввозилися з Персії.
На Златоустовських заводах він освоїв тонкощі виробництва спеціальних сталей, вивчив праці І. І. Аносова, відтворив булатну сталь, і методи дослідження Д. К. Чернова — основоположника металографії.
В Україні киї були зброєю незаможних козаків: «Которий козак не має в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає» (народна пісня).
В їх числі — булатна Шапка єрихонська Михайла Федоровича (що іноді помилково приписується Олександру Невському), зроблена в 1621 році майстром Нікітою Давидовим, можливо, на основі арабського шолома, прикрашена золотою насічкою, емаллю, діамантами, рубінами, смарагдами і перлами.
Більшість з них — це художні музеї, які експонують зібрання картин, ікон, книг: Галереї приватних колекцій Олександра Прогнімака, приватний Музей Якубовських, Музей сучасного образотворчого мистецтва України, «Духовні скарби України», Музей Однієї вулиці, та Музей воскових фігур, Музей булатної зброї.
Музей булатної зброї діє при Науково-технічному центрі «Булат НВР» — директор центру і музею — Володимир Володимирович Остапович (генерал козацтва, академік Міжнародної академії козацтва) Сайт центру «Булат НВР» — https://web.archive.org/web/20091213121646/http://bulatnvr.com.ua/ Сайт музею — http://bulat-museum.do.am/
Цінилися шаблі, зроблені з булату, а також з дамаська, але вони були не кожному по кишені — смуга перської булатної сталі коштувала 3-4 рублі, в той час як тульська шабля з переробної сталі в середині XVII сторіччя — не дорожче 60 копійок.
Начальником Златоустівського гірничого округу й Міаських золотих копалень був уславлений російський металург, дослідник секретів булатної сталі Петро Аносов, який проводячи численні розвідки золота, створив багато технічних пристосувань для промивання пісків, а його праці з геології золота відкрили 1825 р. перший випуск «Гірничого журналу».
11 травня 2013 року парафіянами церкви Успіння Пресвятої Богородиці на чолі з о. Андрієм Петришином було самовільно перекрито храм булатною бляхою, наново поштукатурено храм і знищено автентичні елементи декору, замінено автентичні вхідні двері та демонтовано кам'яний хрест над входом у храм, на його місце самовільно встановлено фігуру Богородиці.
Розповсюджені історії про булатні клинки і японські мечі, які нібито могли рубати сталь без наслідків для себе, насправді є продуктом сучасної популярної культури й не відповідають історичній дійсності: межа міцності людських костей перебуває в районі 150 N/mm², дерева 70—130 N/mm², а чисте залізо, як правило, має близько 200—300 N/mm² при твердості нижче 20 одиниць Роквела.