Знайдено 4 точних результатів, 19 схожих збігів.
благогові́ти
- Відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь.
З вчення Швейцера незрозуміло, чи потрібно благоговіти перед життям амеби так само, як і перед життям людини.
Антоній заперечив, сказавши, що якщо Богові буде вгодно, то навіть мул, на якому їздив той єретик, буде благоговіти перед Святим Причастям.
Тобто ми покликані не просто втішатися, а благоговіти перед тим фактом, що у кожного з нас є ангел – могутній, безсмертний дух, що захищає нас і спрямовує нас.
У цьому місті жив один єретик, запеклий більш за інших, який знущався з проповіді Антонія про Євхаристію, заперечуючи реальне існування Христа і обов'язок християнина благоговіти перед ним.
Я благоговію перед своїм батьком.
Бо російська запозичила ці слова з французької, перед якою благоговіла, і лишила їх так само незмінюваними.
Попри те, що вся Москва тоді благоговіла перед ним, що було дуже багато друзів, він перебував у граничній самотності.
Я благоговію перед московськими патріархами?
Тому вона не благоговіє перед продуктами повсякденної практики.
Коли Клавдія пішла, я знову звернулася до Сергія, який точно так само благоговів перед правилами і точно також боявся покарання (від Клавдії).
Перед цим майстром Валєр Бондар благоговів і завжди вважав його і маестро Володимира Лободу своїми наставниками.
«Я благоговію перед цим скромним рішенням Сина Церкви і наступника святого Петра і молюся за нього і за нас усіх.
У православній традиції, яка благоговіє перед древніми брендами — це привід для повного ігнору.
Це вірна ознака того, що він не може вами насититися і того, що він благоговіє перед вами.
Просимо довести зміст цього звернення до відома прем'єр-міністра Ю.В. Тимошенко, перед настирливістю якої раніше ми благоговіли, а тепер...Колектив Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
Китайський художник благоговів перед картинами дикої природи тому, що сприймав їх як відгомін або відблиск великого Дао, зримий прояв потаємного .
Шевченко, ясна річ, тут не богословствував, а просто благоговів перед нею як Матір'ю – і то Матір'ю втіленого Бога, Ісуса Христа.
На сецесійних картинах – від англійських романтиків до Васнєцова та Несторова – люди серйозні, немов благоговіють від того, свідком або учасником чого вони є.
Отже, за одне тисячоліття до нової ери жив цар Соломон, якого Бог нагородив великою мудрістю, перед якою благоговів увесь досить освічений на той час Близький Схід (Європа перебувала ще в глибокому передродовому сні).
Мати — Текля Іванівна Токарик (1923 р. н.), богобоязлива смиренна жінка, що любила Божий храм і постійну молитву, без якої не залишалася ні на мить; благоговіла перед священиками, яких вважала богообраними для служіння Богові і людям.
У такі хвилини напрошується думка, чи розуміють ці люди істинну цінність Євангелія, чи благоговіють вони так перед євангельськими принципами, чи лише механічно відціловують Книгу як ритуальний предмет, дотик до якого начебто робить чудеса.
Після цього цар Дарій написав наказ: "Мною дається повеління, щоб у всякій області царства мого тремтіли і благоговіли перед Богом Даниїловим, тому що Він є Бог живий і присносущний, і Царство Його непохитне, і володіння Його вічне".
Молодим невизнаним талантам потрібно було відчути себе «своїми» в середовищі московської інтелігенції, відчути себе допущеними в ту касту, яка творила мистецтво, в яку входили знамениті письменники і художники, чиї імена були у всіх на слуху, і перед якими благоговіла творча молодь.