Знайдено 25 точних результатів, 25 схожих збігів.
бистрина́
- Швидка течія, а також місце, де найшвидше тече вода в річці.
Бо назва “Бучач” якраз означає “корінна вода, весняна глибінь, бистрина при букових гаях”.
Назва “Бучач” походить від старослов'янського “буча” – бистрина.
Сокирянська бистрина.
Друзі і рідні пригадують, що творча енергія Івасюка – це був потік, бистрина мелодій, які гармонійно переплітались зі словом, витворюючи гірські образи.
Автор поетичних збірок «Трояндові світання», «Русло», «Сфери», «Бистрина», «Доброчин», «Зодчі літо».
Чорний О., Мандзяк О. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзя.
Кушнір Володимир Григорович (1922—1979) // Чорний О. Д., Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина.
Хліборобські уроки Бельського // Чорний О. Д.,Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк.
Тудель Іван Іванович (1914–1996) // Чорний О., Мандзяк О. Солктрянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк.
А ті, зі свого боку, — від слова «борзина́» (тобто бистрина), яке має старослов'янське походження.
Мандзяк Олексій Степанович [біографія] // Чорний О. Д., Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк.
Гусар Ю. Зразок краєзнавчої історії: [про кн. О. Чорного та О. Мандзяка «Сокирянська бистрина»] // Буковинське віче.
[Рец. на кн.: Сокирянська бистрина / О. Д. Чорний, О. С. Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011] // Дністрові зорі.
Назва гідроніму Борзна ймовірно походить від слова «борзина́» — бистрина, яке має старослов'янське походження і значить «прудка, швидка [вода]».
Назва гідроніму Борзенка ймовірно походить від слова «борзина́» — бистрина, яке має старослов'янське походження і значить «прудка, швидка [вода]».
Назва села, ймовірно, походить від слова «бистрина», адже біля села річка Случ має надзвичайно швидку течію, тут багато вирів.
Савченко К. Пізнаючи минуле, краще розумієш сьогоднішнє: [про вихід кн. О.Чорного та О.Мандзяка «Сокирянська бистрина» про історію Сокирянщини] // Сокиряни.
У цьому місці виникає бистрина, якою вода спрямовується назад у море з великою швидкістю (до 2,5—3,0 м/с), утворюючи свого роду річку посеред моря.
Найімовірніша балтійська етимологія: пор. лит. strautas («струмок, невелика річка», «лука зі струмком»), латис. strauja («струм, потік, течія»), stràva (потік, велика річка), stràume (потік, бистрина).
Літній відпочинок на Коломаку — реальна альтернатива пляжам Ворскли: широкі плеса озер і бистрина річки, піщані пляжі і тінисті гайки дають широкий вибір місця відпочинку на будь-який смак.
З-під його пера вийшли ґрунтовні історико-публіцистичні видання «Вашківці на сивих вітрах минувшини» (2009), «Місто, де сходить сонце» (2010), «У царстві коболчинського глечика» (2011), «Сокирянська бистрина» (2011), «Не загубились села у віках» (2014) та інші.
Відприкметникові іменники із словотвірним значенням узагальненої ознаки творяться за допомогою суфіксів: -ість (молодість, правдивість, спритність); -ств (о), -цтв (о), -зтво (о) (геройство, новаторство, убозтво); -от (а) (виднота, мерзлота); -ин (а) (бистрина, глибина); -изн (а) (новизна, прямизна); -изм (-ізм) (гіперизм, ліризм, гуманізм).
Ріда (1958; 1989), романи «Бистрина» Б. Девідсона (1963; 1970) та «Зима у горах» Дж. Вейна (1983); збірник творів «Оповідання про Шерлока Холмса» (1973; 1977; 1990), «Собака Баскервілів» (1992; 2006), «Людина з Бейкер-стріт» (2001), «Пригоди Шерлока Холмса» (2002) А.-К.
По суті, «Православна Церква на Сокирянщині» є продовженням попередніх книг автора історико-краєзнавчого змісту, присвячених Сокирянщині: «Історія Сокирянщини в документах і матеріалах: Від перших згадок до 1812 року» (2015 р.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (2014 р.) і «Сокирянська бистрина» (2011 р.).
Rieka, r. — річка; vel'tok — велика річка; prameň, prm. — витік, джерело; studňa, studienka — криниця; žriedlo, žried. — мінеральне джерело; teplica — гаряче джерело; prúd — течія; potok — потік, струмок; bystrina — гірський потік, струмок, бистрина; plytčina — мілина; breh — берег; rameno — рукав річки; perej, per. — річковий поріг; prítok — притока; povodie — басейн річки; kanal, kan., prieplav, priepl. — канал; stoka — відвідний канал; vodopad, vdp. — водоспад; ústie — гирло; brod — брід; struha — рів, канава.
А провели їх по бистрині легендарні дніпровські лоцмани.
З намету високі гості спостерігали за тим, як «спритні старі запорожці» проводили масивні галери по дніпровських бистринах.
У наказі Азовської губернської канцелярії від 21 травня 1778 року йшлося про «запрошення охочих до проведення вантажів» через дніпровські бистрини.
При його світлі чоловіки знов повдягали химерні маски, повантажилися на дуба, і він рушив разом із човнами до бистрини.
"Акваторія Дніпра складна — тут багато течій, тому лід, який здається досить безпечним і має товщину 10-15 сантиметрів біля берега може бути зовсім іншим на бистрині та це досить серйозна небезпека.
Річище слабозвивисте, кам'янисте, з багатьма перекатами і бистринами.
Високий Рейн відзначений численними греблями, з кількома природними бистринами.
Дно кам'янисте зі складним рельєфом: бистринами, порогами тощо.
На Валдайській височині більш глибокі долини, бистрини, багато порогів.
На річці багато перекатів і бистрин.
Річище слабозвивисте, кам'янисте, з багатьма перекатами і бистринами; є невеликі водоспади.
Савченко К. На бистрині подій пізнати життя // Сокиряни.
Річище слабозвивисте; дно піщене, місцями кам'янисте, є бистрини і перекати.
Річище слабозвивисте (у пониззі — більш звивисте), кам'янисте, з багатьма перекатами і бистринами.
Гирло річки має бистрини та піщані відмілини, що утруднює судноплавство.
До гирла річки Мета Ориноко утворює низку порогів та бистрин.
На річці (у верхній і середній течії) багато перекатів, бистрин, невеликих поріжків, завалів.
Фільм розповідає про орнітолога Фернандо, який шукає чорних лелек, але ненароком потряпляє на бистрину.
Вже дещо пізніше спорудили два непередбачених проектом шлюзи в Шестовській і Білоусовській бистрині р. Витегри.
Цей відрізок має середнє падіння 2,4 метра на кілометр і характеризується великою кількістю порогів і бистрин.
Широке визнання здобув після появи таких творів як «Зелений легіт» (1969) та «На бистрині» (1978).
Долина V-подібна, ширина річища 15—20 м. Є пороги й бистрини.
Характерною рисою річок у межах височини є наявність порогів і бистрин, утворення яких пов'язане з виходами кристалічних порід.
Мурафа на цій ділянці нагадує гірську річку із бистринами, водоспадами, прокладаючи із шумом свій шлях між скелястими крутими берегами.
На відрізку річища від Лепсинського каньйону до Черкаської ущелини рельєф її дна складний, тут описані 6 бистрин і 4 пороги.