Знайдено 1 точних результатів, 15 схожих збігів.
баламу́тний
- Неспокійний, каламутний.
Не французів, а поляків, це такий баламутний час, але, все -таки поляків.
Нам дісталася бідна, баламутна, довірлива, безладна ‒ але вона наша.
Дитяча література мусить бути веселою, трошки баламутною...
«Вола каламутна» — дівка баламутна (Гол. І, 268).
Але це баламутна згадка, як казав Грушевський.
Не одному Николишину здавалася баламутною ось така відповідь молодих на питання про танки й літаки: "Як вийде година чину, то, певно, якось-то буде".
На основі того, що вже є історично просліджене і певне, для усунення баламутних гіпотез, муситься піднести як вірогідне:
Він докоряв дворянству за її згоду, яка бачила занепад, але побоювалася «баламутних панів», мовчала замість того, щоб протистояти.
Як для поселення з менш ніж 20 тисячами мешканців, Устад на диво відомий, – саме тут відбувається дія романів Геннінґа Манкелля про баламутного детектива Курта Валландера.
Ситуація у них, на перший погляд, баламутна, але це тому, що їхня структура вертикалі не відповідає нашому сучасному уявленню.
Такі баламутні дискусії розпочалися ще у 1920-х на окупованій Польщею Галичині.
Не на те я розпочав розмову про цю – сміливо кажу це: злочинно-баламутну й нерозумну, повну усяких пустяків – писанину, щоб змагатися з її автором.
У розмові з Радіо Свобода Давід Свобода зазначив: «У вільному суспільстві, де лунають дивні, дефектні, баламутні, навіть брехливі голоси, «колективний шайтар» означає, що ця стаття не є жодною революцією, а симптомом цієї доби.
З огляду на це неабиякий подив викликає поява на сторінках інтернет-сайту “Детектор медіа” баламутного за своїм змістом відгуку на прем'єру даного телефільму під звучним заголовком “Тернистый путь к своему Богдану” (від 14 січня цього року).
Тільки дивно, чому колись активна "Народна Самооборона" не організує майдан у Безрадичах, не запитає на ньому, скільки ж насправді вкрали ті "руки, які нічого не крали", скільки зневіри посіяла в людських серцях шалапутна і неорганізована, баламутна душа, котра зуміла обманути і пошити в дурні цілий народ.
На жаль, такі баламутні дискусії розпочалися ще у 1920–1930-х рр. на Західній Україні в умовах польської окупації, а зрештою вилилися у "конфлікт кольорів", політизацію та чвари, які фактично тривали в діаспорі до утвердження національних символів в Україні та надання прапору статусу державного у 1992 р.