(в)урльоп (Відпустка, від нім. Urlaub), айнзац (одноразова продуктова картка, від нім. Einsatz), баншуц (посвідчення особистості, від нім. Ausweis), басарунок, басаринка, базаринка, (подарунок, від нім. Besserung), бурмист(е)р (мер міста, від нім. Bürgermeister), буцигарня (поліцейська тюрма, від нім. Butz — поліцай), вандри (мандрівка, від нім. Wanderung), вахмайстер (начальник охорони, від нім. Wachtmeister), вахман (сторож, поліцай, від нім. Wachmann), веркшуц (заводська поліція, від нім. Werkschutz), ґаймін (натовп, від нім. Gemeinde), ґалда (хабар, від нім. Gilde - гільдія), ґвалт, здійняти ґвалт, ґвалтувати (оклик про допомогу: Рятуйте!; здійняти шум, від нім. Gewalt), ґлейт (супровід, від нім. Geleit), ґліт (натовп, від нім. Glied), ґміна (сільська рада, від нім. Gemeine), ґрайзлерия (бакалійна крамниця, від нім. Greisslerei), кнайпа (корчма, від нім. Kneipe), копсаня (бійка, нім. від аргот. kobsen, kiebesen-відрубувати голову), крайзгауп(т)ман (начальник округу, від нім. Kreishauptmann), лагир (табір, від нім. Lager), ладунок, лядунок (вантаж, від нім. Ladung), лапшіцер (браконьєр, від нім. Raubschütze), ласцук (товарний поїзд, від нім. Lastzug), люф(т)шуц (повітряна оборона, від нім. Luftschutz), люфник (дачник, від нім. Luft — повітря), маюрничка (зм. пестл. доярка, від нім. Meier), орднунг (порядок, від нім. Ordnung) пасер (перепродувач краденого, від нім. аргот. paschen - торгувати краденим), пляцкарта (квиток, від нім. Platzkarte), повінчуванка, вінчівка (побажання, від нім. Wünschen), найгман (радник, від нім. Rat — «рада»), солтис (сільський староста, від нім. Schultheiß, Schulze — «урядник, староста»), течка («портфель», від нім. Tasche), фана, фама (прапор, від нім. Fahne), фара (перший клас духовної школи, від нім. Pfarre -парафія), фольздойч(ир) (особа, в роду якої були німці, від нім. Volksdeutscher), форлядунок (повістка до суду, від нім. Vorladung), форцуг (найкращий у класі учень, від нім. Vorzugschüler), фрайда (задоволення, яке дешево обійшлося; халява, від нім. Freude - радість), фуршпіль (єврейське весілля, від нім. Vorspiel), цуксфірир (машиніст, від нім. Zugsführer), шарварок (додаткова робота з ремонту доріг, мостів тощо, від нім. Scharwerk — «панщина, додаткова робота»), шацунок (повага, від нім. schätzen), шкромллі (зоб, від нім. Kropf, Kröpfe), штрека, штрика (залізничне полотно, від нім. Strecke), кріпо (кримінальна поліція, від нім. Kripo, Kriminalpolizei), поштмейстер (службовець пошти, від нім. Postmeister);

Вікіпедія

суспільні та політичні поняття (в)урльоп (Відпустка, від нім. Urlaub), айнзац (одноразова продуктова картка, від нім. Einsatz), баншуц (посвідчення особистості, від нім. Ausweis), басарунок, басаринка, базаринка, (подарунок, від нім. Besserung), бурмист(е)р (мер міста, від нім. Bürgermeister), буцигарня (поліцейська тюрма, від нім. Butz — поліцай), вандри (мандрівка, від нім. Wanderung), вахмайстер (начальник охорони, від нім. Wachtmeister), вахман (сторож, поліцай, від нім. Wachmann), веркшуц (заводська поліція, від нім. Werkschutz), ґаймін (натовп, від нім. Gemeinde), ґалда (хабар, від нім. Gilde - гільдія), ґвалт, здійняти ґвалт, ґвалтувати (оклик про допомогу: Рятуйте!; здійняти шум, від нім. Gewalt), ґлейт (супровід, від нім. Geleit), ґліт (натовп, від нім. Glied), ґміна (сільська рада, від нім. Gemeine), ґрайзлерия (бакалійна крамниця, від нім. Greisslerei), кнайпа (корчма, від нім. Kneipe), копсаня (бійка, нім. від аргот. kobsen, kiebesen-відрубувати голову), крайзгауп(т)ман (начальник округу, від нім. Kreishauptmann), лагир (табір, від нім. Lager), ладунок, лядунок (вантаж, від нім. Ladung), лапшіцер (браконьєр, від нім. Raubschütze), ласцук (товарний поїзд, від нім. Lastzug), люф(т)шуц (повітряна оборона, від нім. Luftschutz), люфник (дачник, від нім. Luft — повітря), маюрничка (зм. пестл. доярка, від нім. Meier), орднунг (порядок, від нім. Ordnung) пасер (перепродувач краденого, від нім. аргот. paschen - торгувати краденим), пляцкарта (квиток, від нім. Platzkarte), повінчуванка, вінчівка (побажання, від нім. Wünschen), найгман (радник, від нім. Rat — «рада»), солтис (сільський староста, від нім. Schultheiß, Schulze — «урядник, староста»), течка («портфель», від нім. Tasche), фана, фама (прапор, від нім. Fahne), фара (перший клас духовної школи, від нім. Pfarre -парафія), фольздойч(ир) (особа, в роду якої були німці, від нім. Volksdeutscher), форлядунок (повістка до суду, від нім. Vorladung), форцуг (найкращий у класі учень, від нім. Vorzugschüler), фрайда (задоволення, яке дешево обійшлося; халява, від нім. Freude - радість), фуршпіль (єврейське весілля, від нім. Vorspiel), цуксфірир (машиніст, від нім. Zugsführer), шарварок (додаткова робота з ремонту доріг, мостів тощо, від нім. Scharwerk — «панщина, додаткова робота»), шацунок (повага, від нім. schätzen), шкромллі (зоб, від нім. Kropf, Kröpfe), штрека, штрика (залізничне полотно, від нім. Strecke), кріпо (кримінальна поліція, від нім. Kripo, Kriminalpolizei), поштмейстер (службовець пошти, від нім. Postmeister);

Вікіпедія