Знайдено 1 точних результатів, 18 схожих збігів.
а́спідний
- Прикм. до а́спід;.
З мінеральних багатств зустрічалися: граніти, жорновий пісковик, раковисті вапняки, вогнетривкі і фарбувальні глини, аспідний і точильний сланець, графіт, марганець, мідна руда, торф і особливо багато залізної руди в районі Кривого Рогу, а також сіль в південних частини губернії, іноді попадався бурштин.
У XIX столітті у кожного школяра була окрема дошка для записів — аспідна дошка, зроблена з гладкого сіровато-чорного аспідного сланцю.
На півночі європейської частини Росії оберіг з чорного «аспідного каменю», шунгіту, шанується як один з найбільш дієвих.
Волосся двоколірне (основи волосків інтенсивно-сіро-аспідні).
Спра́вжні ко́бри (Naja) — рід отруйних аспідних змій.
Основний ринок збуту аспідних плит охоплював Херсонську, Катеринославську і Миколаївську губернії.
І тоді наприклад, з'ясувалося, що ну не міг Набоков ужити радянський вислів «класна дошка» в «Оригіналі Лаури», якщо у недавній «Аді» він користався «аспідною дошкою», більш відповідною англійському оригіналові «blackboard».
У вертикальному ряду геологічних формацій фліш звичайно займає проміжне положення між аспідною формацією та моласами.
Проте при виготовленні невелика частка тиражу, в кількості 3 тисячі штук, була віддрукована чорно-синьою (аспідною) фарбою.
У східній частині країни Кибаранський пояс обмежений неопротерозойськими водними опадами Маларагазі з базальною сумішшю, аспідним сланцем, доломітовим вапняком і лавою.
Після занепаду Покровських аспідних ломок на початку 1880-х рр., Поль взявся за розробку аспіду, який залягав в його новопридбаному маєтку Дубова балка (1881 р.).
Багатошарова (сланцювата) метаморфічна гірська порода, що переважно складається з кварцу, серіциту, слюди і хлориту; порода являє собою проміжну стадію метаморфізму між аспідним сланцем і слюдою.
Розробки Покровського аспіду розпочались у 1872 р. Аспідні плити з Покровського родовища вирізнялись високою якістю, що неодноразово було підтверджено на різноманітних виставках (1873 р. — Москва).
На початку 1872 р. Поль разом із князем С. В. Кочубеєм розпочав розробку аспідного сланцю, родовище якого містилося на відстані 6 кілометрів від Кривого Рогу в с. Покровському.
У його екстер'єрі поєднується модний у XV столітті стиль італійського Відродження (видовжені пропорції, пишне скульптурне декорування) та залишки середньовічного архітектури (деякі фортифікаційні деталі, машикулі, гостроверхі аспідні дахи тощо).
Падіння кріпосництва дало поштовх розвитку нових капіталістичних відносин та сприяло розвитку промисловості в Ровенецькій слободі, оскільки земля ця містить багатства вугілля, глиняних порід — металоносіїв, аспідного шиферу і чорної крейди, який використовували для виготовлення фарби і олії.
Відсутність складки в нижній частині дзьоба; наявність білого нальоту в забарвленні вушних мочок; невеликі надбрівні дуги на обличчі; рівна спина без нахилу до хвоста; подовжені сережки; плесна і пальці тілесного, аспідного кольору; спадаючий на бік гребінь курки.
До цих обов'язків входило також розміщення у власному домі та утримання разом з власною сім'єю маленьких учнів, як правило чотирьох осіб.Витрати на одяг, лікування та навчальні матеріали, як придбавання книжок, аспідних дощок («cartelle»), чорнил, пер тощо, здійснювались за рахунок церкви.
Покровське і Запорізьке аспідні родовища були єдиними на всю Російську імперію, і саме завдяки О. М. Полю про них знали у всій Російській імперії. 2001 року в м. Кривий Ріг науковці й краєзнавці провели ювілейні (до 120-річчя гірничих розробок у Кривбасі) дубовобалківські читання.