Знайдено 32 точних результатів, 18 схожих збігів.
апокрифі́чний
- Прикм. до апо́криф.
Апокрифічний код української літератури.
Це дуже пізній псевдо-апокрифічний текст, написаний невідомим автором або авторами, найімовірніше, мусульманами.
Це, скоріше, «апокрифічний літопис».
Рукопис являє собою апокрифічний переказ подій з першої книги Танаха -бе-вирішить.
У переносному значенні «апокрифічний» — це вигаданий, несправжній, сумнівний.
Третя книга Макавеїв — апокрифічний твір Старого Завіту Біблії.
Вони, з одного боку, підкреслюють антирелігійні мотиви (Марію розіп'яли монахи), а з іншого — розвивають апокрифічний мотив розп'яття Божої Матері:
Цей апокрифічний сюжет відтворює біблійну оповідь про Анну, матір Самуїла).
Існуючий апокрифічний лист до Лаодикійців, який майже скрізь вважається підробним, базується на цій вказівці.
На оповідання Христі Венгринюк кортить подивитися як на жіночий апокрифічний варіант Біблії або будь-якого іншого священного тексту.
Апокрифічний текст був розміщений на сторінці ще три роки тому, однак блогери звернули на нього увагу зараз, напередодні чергового Успенського посту.
Як відомо, у «Повісті временних літ» міститься апокрифічний переказ про євангельську проповідь апостола на землях Криму, Північного Причорномор'я та майбутньої Київської Русі, яку він здійснив у другій половині І ст. н.е. під час однієї зі своїх месійних подорожей.
Слов'янська книга Еноха (Єноха) — апокрифічний текст, ймовірна дата створення котрого I століття нашої ери.
Апокрифічний Апокаліпсис Петра описує покарання як геїв, так і лесбійок у Пеклі.
Апокрифічний герой оповідних поезій Василя Голобородька // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. — 1999, ч.7.
Апокрифічний сюжет, поширений в болгарській та давньоруській книжкової традиції, — створення Адама Богом з восьми частин — елементів світобудови:
Апокрифічний приклад — «сильний духом, але слабкий тілом» (англ. "the spirit is willing but the flesh is weak").
Народні легенди, перекази, колядки на тему світобудови і творення світу мають яскраво виражений апокрифічний, а деякі — дуалістичний характер.
Апокрифічний переказ, приписаний самому Тредіаковському, стверджує, що влітку 1722 року місію капуцинів відвідав Петро I і назвав Василя «вічним трудівником».
«Євангеліє від Марії (Магдалини)» — апокрифічний текст, написаний у II ст. коптською мовою, знайдений в Каїрі в 1850 р. доктором Карлом Райнхардтом.
Євангеліє дитинства, або «Сказання Хоми, ізраїльського філософа, про дитинство Христа» — апокрифічний текст, що містить історії про вчинені Ісусом Христом в дитинстві чудеса.
«Скептики», наслідуючи Б.-Г.Нібура, вважали, що історія будь-якого народу має легендарний чи апокрифічний (рос. «баснословный») період, який потребує пильної та критичної перевірки.
Протестанти також відкинули католицький термін «дейтероканонічний» для цих творів, вважаючи за краще застосовувати термін «апокрифічний», який вже використовувався для інших ранніх і спірних творів.
Хоча сама Біблія ніде не говорить про те, що кров Христа збереглася, одне з апокрифічний евангелій стверджує, що Йосип Ариматейський зберіг Найціннішу Кров, коли омивав тіло Христа.
Прикметник апокрифічний зазвичай використовується в сучасній англійській мові для позначення будь-якого тексту чи історії, що вважається сумнівною правдивістю чи авторитетом, хоча він може містити деяку моральну істину.
Цей апокрифічний твір грецькою мовою під гебрейською назвою פטירת משה та грецькою назвою ᾽Ανάληψις або ᾽Ανάβασις Μωυσέως також згадують інші античні письменники, зокрема Афанасій (в його Synopsis Sacræ Scripturæ ) та Оріген;
Книга Еноха — апокрифічний збірний апокаліпсис приписуваний допотопному патріархові Еноху, але складений десь у 167-64 рр. до Р. Х. До наших часів вона дійшла у ефіопському перекладі із староєврейського оригіналу та старослов'янському з якоїсь християнської переробки.
Новіші пам'ятники індійської літератури вважають цим Вікрамою царя Бходжу, володаря Малави, що царював у Дхарі й Уджайні, близько 1040—1090 р. Існує навіть апокрифічний (пізніший) твір індійської літератури, у якому зображується життя Калідаси при названому дворі.
До деяких лірницьких пісень знаходимо паралелі в старовинних піснях калік-перехожих, зібраних П. Безсоновим (про св. Василія, Лазаря, Гавриїла), що мають апокрифічний характер; інші в більш або менш відмінній редакції входять до складу «Почаївського Богогласника» [11: 54].
Особливого значення для слов'янського світу має апокрифічний переказ, записаний у «Повісті временних літ», про те, що перший благовіст Христової віри приніс на землі Русі апостол Андрій під час однієї зі своїх місійних подорожей в середині першого століття.
— Верхній ряд північної стіни : гріхопадіння прабатьків (1 М. 3:6-7); Бог викриває перворідний гріх (1 М. 3:7-20); вигнання Адама і Єви з раю (1 М. 3:21-24); Адам і Єва трудяться на землі; жертвопринесення Авеля та Каїна (1 М. 4:3-7); Каїн вбиває Авеля (1 М. 4:8); Ламех розповідає дружинам про те, що він вбив Каїна (апокрифічний сюжет — натяк на 1 М. 4:23-24); вознесіння Еноха (апокрифічний сюжет — натяк на 1 М. 5:24); Ной з трьома синами; Ной будує ковчег;
Більш м'яке розрізнення було висловлено в інших місцях, наприклад, в «аргументі», що вводить їх у Женевській Біблії, і в Шостій статті Англійської церкви, де сказано, що «інші книги, які церква читає, наприклад, про життя та інструкція про манери», хоч і не встановлювати доктрину.Серед деяких інших протестантів термін апокрифічний почав набувати додаткових або змінених відтінків: не просто сумнівної правдивості, але маючи помилковий або хибний зміст, не просто неясний, але маючи приховані або підозрілі мотиви.
Вона ґрунтується на апокрифічних Євангеліях.
Історія, звісно, апокрифічна і, можливо, злонамірено поширюється представниками "конкуруючих" православних юрисдикцій.
Нещодавно віднайдені фрагменти апокрифічного "Євангелія від Юди" начебто підтвердили цю гіпотезу.
Існує безліч варіантів його житія, як канонічні, так і апокрифічні.
Апокрифічна версія Дена Брауна для будь-якого мислячого християнського адепта видасться сміхотворною.
Такого зараз скільки завгодно — від підробок геніальних полотен художників до апокрифічних цитат відомих особистостей.
«Часто в колядках зустрічаються апокрифічні сюжети, прямих аналогів яким нема в Біблії.
Священне писання, а також деякі апокрифічні джерела розповідають лише про події, пов'язані із цим дивом.
За апокрифічними даними, апостол Петро щоранку плакав.
Священне писання, а також деякі апокрифічні джерела розповідають лише про події, пов'язані з цим дивом.
За апокрифічними переданнями Лука дуже добре малював.
Для мене рокове віроспровідання є католицьке, тому що воно апокрифічне.
Вишукувати там щось давно забуте, сумнівне й апокрифічне.
Незаконні та апокрифічні відгалуження від її кризових пунктів.
Програми про надзвичайне не потребують апокрифічної передісторії - вони просто валять, мокрушать і палять землю.
Згідно з апокрифічними даними, саркофаг із тілом пустили морем.
Збережені тексти цієї "Золотої грамоти", зрозуміло ж, апокрифічні, бо петербурзькі майстри дипломатії у відкриту гру ніколи не грали...
У Біблії не згадується; весь життєпис базується на апокрифічній літературі, зокрема, "Протоєвангелії Якова".