Знайдено 5 точних результатів, 11 схожих збігів.
Зрідка — панок, панич, федик, антипко, хóванець чи виховáнець.
Антипко різочки мав.
Відтак, антипко взяв величезну кам'яну брилу і рушив до Львова, та виявився не надто дужим і, не втримавши, випустив каменюку.
Через віру в можливість прикликати чорта, згадуючи його назву (див. магічне мислення), виникли численні евфемізми: біс; сатана, диявол, дідько, лихий, нечистий, нечиста сила, люципер, куцак, куций, лукавий, безп'ятко, антипко, анциболот, анцибол, анциболотник, арідник, враг, ідоляка, пекельник, болботник, водяник, лісовик, домовик, мара, хмарник, гемон.
Головні герої — родина Руснаків: тато, мама, Наталочка, легкова машина Машка, патріотично налаштований привид, історик дядько Богдан, пластуни зі Львова Северин та Василь, родина чортів: мати, батько та їхній син — чортик Антипко, «добірне товариство», яке складалось із чортів та відьом, пан Щуровський, який колись був козаком, але зрадив своїх у бою під Берестечком.
Ми складаєм долоні маленькі У молитві до Божої Неньки, Тож гостей ми чекаємо з неба – А Антипка нам зовсім не треба!"
А на останок всі проганяли злого Антипка, щоб нарешті отримати подарунки від Святого Миколая.
Цього року я ведуча, а Ваня в ролі Антипка, а Аня в ролі Катрусі, і це дуже класно", - говорить однокласниця Ліза Хохлова.
Махлебі (махлеб, магалебська вишня, магалебка, антипка) — це ароматична спеція, зроблена з насіння певного виду дикої вишні Prunus mahaleb (вишня Святої Люсії або Магалебська вишня).
Під покривом панівних видів ховаються дерева і чагарники меншого розміру, серед яких переважають вишня-антипка і Tamarix arceuthoides, а в найбільш вологих місцинах ще й алича.
Це вже звичний сценарій про антипка, який ніс великий камінь, щоб скинути його на певне місто чи навіть на певного князя, але потім щось йому завадило, чи то втомився, бідося, та й впустив того каменя.
Під час мандрівки за маршрутом на дітей чекають знайомство з Гайовичком, який супроводжуватиме їх, а також зустріч із Антипком, який перешкоджатиме потрапити до хатинки Миколая.
Природний ареал антипки охоплює країни Середземномор'я, де вона зростає на теренах Марокко, Іспанії, Греції, Туреччини, а також на Балканському півострові.
Праслов'янське *višьnja вважають спорідненим з давн.в-нім. wihsila, сер-в.-нім. wihsel, сер.-н.-нім. wissel («черешня»), нім. Weichsel («вишня звичайна», «антипка»), лат. viscum («пташиний клей», пор. «віскоза»), грец. ιξός («пташиний клей», «омела»).
Навесні вони тримаються біля верхньої межі середньогір'я, де живляться ревенем, влітку спускаються нижче, щоби поласувати плодами вишні-антипки, аличі, яблуні, глоду і жимолості.
На відміну від культурних вишень ягоди антипки не придатні до споживання, втім у країнах Середземномор'я розмелене насіння магалебської вишні використовують як ароматичну та смакову приправу до тіста.