Found 18 exact results.
«Стріча»: кухня при українській церкві перетворилася на популярний у Нью-Йорку ресторан
На популярній платформі стріча з'явиться цієї осені.
Вже понад 40 років при Українській греко-католицькій церкві Святого Юра працює кухня під лаконічною назвою «Стріча».
«Заборонені голоси» – перша документальна стріча Барбари Міллер, над якою вона працювала добрих п'ять років.
А стріча її світле соненько.
Та стріча її ясна зірничка:
Ой стріча її ясен місячок:
У Велесовій Книзі Доля-Стріча має ще ім'я Ясна.
Ніколас Стріч ФітцНіколас з Лімеріку теж претендував на цей замок, як спадкоємець ніколаса Стріча.
Стріча або Доля — праукраїнська богиня доброї долі — одне з втілень Рожаниці, яка відає про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ).
Вона вміщує видані 1922-го і 1923 рр. у Львові в серії «Діточа бібліотека» книжечками-«метеликами» п'єси Лесі Верховинки «Іменини Влодка» та «Стріча в лісі».
У віршах «Апострофа», «Михайлові Яцкову» та ін., поетичному циклі «Весняні води», драматичній сцені «Стріча» зі збірки «Поезії» переважають мотиви непокори тяжкій долі, прагнення до суспільної та душевної гармонії.
Через декілька днів у пресі з'явилося оголошення: “Обід в неділю 15 жовтня сього року мусить бути точно о першій годині в полуднє, бо точно о третій годині зачинається стріча в союзняку першої дружини академічного спортового товариства “Україна” з першою дружиною львівського УСК.
В якості основних джерел для неї він використовував хроніку Джона Стріча, римовані «Життя і діяння Генріха V» Псевдо-Елмхема, анонімні Chronicon Regum Angliae, а також аннали Уолтемського і Глостерського аббатств .
Поява наступних творів інспіровано задумом автора зобразити персонажів різних професій та занять із драматичними чи й трагічними перипетіями їхнього життя («Моя стріча з Олексою», «Муляр», «Слимак», «Сам собі винен», «Хлопська комісія», «Домашній промисл», «Маніпулянтка», «Поки рушить поїзд» та ін.).
Вона згадується при народженні Дажбожих онуків "вже Ясна тче йому" (дошка 16), тобто мова йде про нитку життя, яку тче Богиня; Стріча (Перуниця) також є жіночою блискавичною потугою поруч з Перуном, що уособлює чоловічу громову потугу (дошки 7-В, 28).
У журналі та його неперіодичних продовженнях опубліковано твори Івана Франка (повість «Boa constrictor», оповідання «Моя стріча з Оксаною», «Патріотичні пориви», поезії «Товаришам із тюрми», «Каменяри», «Невольники», «Дума про Наума Безумовича»; літературно-критичні та публіцистичні статті «Критичні письма о галицькій інтелігенції», «Література, її завдання і найважливіші ціхи» та ін.), Михайла Павлика (повість «Робенщукова Тетяна», оповідання «Пропащий чоловік», «Юрко Куликів»), Остапа Терлецького (стаття-рецензія «Лихва на Буковині»), Михайла Старицького (поезії «До молодежі, до Шевченка»), а також статті Михайла Драгоманова, Олени Пчілки, Болеслава Лімановського та інших, переклади з романів Еміля Золя.
У журналі та його неперіодичних продовженнях опубліковано твори І. Франка (повість Boa constrictor», оповідання «Моя стріча з Оксаною», «Патріотичні пориви», поезії «Товаришам із тюрми», «Каменяри», «Невольники», «Дума про Наума Безумовича»,літературно-критичні та публіцистичні статті «Критичні письма о галицькій інтелігенції», «Література, її завдання і найважливіші ціхи» та ін.), М. Павлика (повість «Робенщукова Тетяна», оповідання «Пропащий чоловік», «Юрко Куликів»), О. Терлецького (стаття-рецензія «Лихва на Буковині»), М. Старицького (поезії «До молодежі», до Шевченка»), а також статті М. Драгоманова, Олени Пчілки, Б. Лімановського та інших, переклади з романів Е. Золя.