Found 10 exact results, 29 similar matches.

VOCABULARY
похвальба́

Така похвальба місту…

*xvala → укр. хвала, серб. hvála «удячність», д.-ісл. skval «марна похвальба»;

Не варто розповідати про це всім: ваші слова сприйматимуться як похвальба і прояв марнославства.

Так, дружина мільярдера Меланія Трамп запевнила журналістів, що слова її чоловіка - не більше, ніж хлопчача похвальба, і він ніколи б не дозволив собі образити жінку.

Водночас більшість пунктів в оприлюдненому підсумковому документі – це просто похвальба місії ОБСЄ і, скажімо, незрозумілі для мене висловлювання, заклики до всіх сторін дотримуватися чогось там.

Третя частина саркастичного вислову — знову лицемірна офіціозна похвальба, у якій після попередніх саркастичних рядків уже виявляється різко знижений зміст: («Та й тілько ж то!

Партії персонажів — це ліризовані монологи-передісторії трьох дівочих душ; злісне каркання й похвальба трьох ворон — злих демонів українського, російського й польського народів; безглузда суперечка трьох лірників.

То були в основному прославляння щасливої долі полеглих за Спарту і докори боягузам, приреченим тягнути життя в нікчемності, обіцянки довести свою хоробрість або — залежно від віку співаків — похвальба нею».

Існувало кілька різновидів персональної сірвенти: літературно-пародійні (висміювання побратимів-трубадурів), похвальба — жартівлива пісня, в якій трубадур часто іронічно перераховує свої чесноти, плач — на славу чеснот особи, яку оплакують: покровителя, трубадура, дами.

На підтвердження цих слів Гейзинга звертається до досліджень традицій Стародавнього Китаю (сезонні змагання, чжан — «поступитися іншому»), Аннаму (змагання двох статей), «Магабгарати» (гра в кості), доісламського арабського язичництва (mu'aqara, «похвальба»), індіанців Британської Колумбії (потлач), тубільців-тробріанців Меланезії (кула), стародавньої Греції (iambos — ямб, «насмішка»), а також давньогерманських (gelp, gelpen — «слава», «глузування»), давньоскандинавської і давньофранцузької (gab, gaben — «кпини», «посміх») традицій.

Наші скарги на відрядження схожі на похвальби.

Президент США розсмішив присутніх похвальбами самому собі.

Це не для похвальби, а щоб відчути різницю: як ти жив «до».

Якщо у сюжеті нема похвальби прем'єра, туди вставляються цілі абзаци без відома автора", - сказала вона.

Чи випливає з цього, що журналісти мають некритично відтворювати армійську похвальбу?

І добре, що про це немає гучної похвальби з телеекрану – виборець сам усе оцінить.

А в інформаційному тижневику є навіть спеціальна рубрика для похвальби «Моніторинг влади».

І, повірте, це не японський прийом самоприниження задля піднесення у похвальбах візаві.

Щоб уникнути термінологічної дискусії: офіційні видання – це видання, де крім офіційної інформації немає нічого: ні анекдотів, ні похвальби, ні прочуханок.

Не в усьому варто неодмінно співати оди похвальби.

— Не сприйміть це як похвальбу, але упродовж десяти років усі Різд­вяні і Пасха

Я нахвалював свою власність ... часто і перед багатьма людьми, і цією похвальбою я сам привабив злодія ...

З короткометражки перекочувала кількахвилинна сцена, яка імітує зйомку одним планом, так що і монтажер заслужив на похвальбу.

Чоловік побачить що його досягнення помічають і буде радий догодити вам аби вислухати ще порцію похвальби.

Таким чином, людина сприймає тільки те, що їй цікаво на емоційному рівні, протиставляючи задоволення болю, похвальбу – покаранню, виграш – програшу, відчуття'подобається" – відчуттю "не подобається".

Якщо хтось і вдавався до цієї похвальби, то його за це навіть висміювали, що відбилося в численних приказках, на зразок «не кажи “гоп”, поки не перескочиш».

А якщо мати на увазі "Рудану", як ЗМІ, яке веде незалежну інформаційну політику, яке збалансовано висвітлює життя міста і де чути не тільки похвальбу владі, то кандидатура нікудишня, не відповідає жодним критеріям».

Гість поводив себе потворно: пив без краю, слова вставити нікому не давав, перериваючи нескінченними похвальбами про свої високосферні знайомства та зв'язки будь-чию традиційну у таких випадках рибальську чи мисливську байку на самому початку.

Письменниця, втомлена від нескінченної порожньої похвальби, несподівано перериває захід.

Духівництво осипало короля похвальбами; Боссюе називав короля Костянтином, новим Карлом Великим.

Князь не може знести похвальби німців: «Скоримо собі слов'янський народ!».

Відома приказка стародавніх римлян «здобути обладунок Актора» означала похвальбу та приписування собі чужих подвигів.

Дана картина мала успіх у глядача, а Скотт Лоуелл отримав чергову порцію похвальби і слави.

Примушення іншого надати мінет було доказом мужності та можливістю до похвальби, як зазначено у Пріапеї та творах Катулла та Марціала.

Вірші Марціала, який після смерті Доміціана перестав писати про нього похвальби, і Стація — вельми улесливі, прославляють досягнення Доміціана і являють його рівним богам.

Всяка поезія породжується грою: священною грою поклоніння богам, святковою грою залицяння, бойовою грою двобою, сперечальницькою грою похвальби, глузування й звинувачення, жвавою грою дотепництва й винахідливості.

Також завдяки похвальбам Яхмеса про земельні наділи, які подарував йому фараон, єгиптологам стало відомо що Яхмос I у внутрішній політиці заохочував номархів, даруючи їм земельні наділи і таким чином утримуючи їх вірність.

Друга частина — іронічна розшифровка попереднього твердження: за формою ці рядки й далі належать офіціозу, а за смислом — це пародійне самовикриття й саморозвінчання справжнього смислу попередньої похвальби: ('Нам тільки сакля очі коле: // Чого вона стоїть у вас, // Не нами дана; чом ми вам // Чурек же ваш та вам не кинем, // Як тій собаці!

Для підтвердження цих слів, Гейзинга наводить архаїчні приклади судових змагань, зокрема, барабанні співочі двобої гренландських ескімосів — карібу, народний звичай германських країн Haberfeldtreiben («вигнання у вівсяне поле»), давньокитайські поєдинки, доісламські арабські змагання в похвальбі — munafara, давньоскандинавське mannjafnard та ісландське nidsang («пісня ненависті»), судове ораторське мистецтво в Афінській республіці часів Перікла й Фідія та Давньому Римі — jurgum від iusigium (ius+agree, «ведення суперечки»).