Found 49 exact results, 1 similar matches.
Два рядки легкого невдоволення посеред безкінечних щирих дифірамб на адресу рідного підрозділу.
Він прагнув жити й "творити по-новому", і його твори – це суцільний дифірамб життю.
«Безсмертя душі», дифірамб.
Їх можна буде писати через ф або через т: дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм.
Дифірамб (А. Александров) 02.
Піндар написав їй дифірамб.
2) ліричного (ода, дифірамб, гімн).
Стародавні греки визначили критерії дифірамб наступним чином:
Однак "геніальність" портрета Януковича може запросто переплюнути дифірамб, який склав президенту його друг дитинства.
Пишемо також через Т: анатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, Демостен та ін., поряд із формами через Ф (дифірамб, ефір, міф, Афіни, Демосфен).
Багато чоловіків взагалі не сприймають його серйозно і відчувають протест, коли від них чекають букетів і дифірамб.
Такий собі Олександр Бабанін, за його ж словами, професор в Мельбурнському університеті, виклав свій дифірамб у письмовій формі.
Проект допускає подвійне написання: Гете і Ґете, Афіни й Атени, анафема й анатема, дифірамб і дитирамб, ефір та етер, міф і міт (стор. 127), лауреат і лавреат, пауза і павза (стор. 132).
Проектом допускається два варіанти написання загальноприйнятих в українській мові слів грецького походження, в яких є буква "ф": "анафема" і "анатема", "дифірамб" і "дитирамб", "ефір" і "етер", "кафедра" і "катедра",'логарифм" і "логаритм", "міф", "міфологія" і "міт", "мітологія", "Афіни", "Атени" і так далі.
Натомість і за ним нотувала «перлинки» перекладу: «дзюндзя волохата», «какавічіньо, котру зустрів минулого року в Задрипанцях», а також, після мудрих міркувань про антонімічний переклад та особливості вживання модальності, – дифірамб лінгвістичній ерудиції Лукаша, «котрий є не менше літератором, ніж ученим-мовознавцем».
Наприклад: кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай буквосполучення th передається літерою «ф»: анафема/анатема, дифірамб/дитирамб, ефір/етер, кафедра/катедра, міф, міфологія/міт і мітологія, Афіни/Атени, Борисфен/Бористен, Демосфен/Демостен, Марфа/Марта.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.
У словах грецького походження на місці літери «тета» мови-джерела віднині можна буде на свій вибір писати «ф» або «т»: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і кате́дра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Борисфен і Бористен, Ефіопія і Етіопія тощо.
Також правописна комісія визнала за доцільне підтримати пропозицію передавати буквосполучення th у словах грецького походження буквою т (ортодокс, ортопедія, театр, теорія), а в словах, узвичаєних в українській мові з ф, допустити орфографічну варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Борисфен і Бористен, Ефіопія і Етіопія тощо.
«Дифірамб» (нім. «Loblied») — найвідоміша з пісень амішів.
Дифірамб або дитирамб (грец. Διθύραμβος) — особливий вид давньогрецької лірики.
У переносному значенні дифірамб — перебільшена похвала; вживається також у вислові «співати дифірамби».
Дифірамб Вакхіліда — це діалог між одиночним співаком та хором.
Проте дифірамб оспівував подвиги й діяння лише одного Діоніса.
Проте дифірамб оспівував подвиги і діяння лише одного Діоніса.
Саме до різновидів ліричної поезії автори давніх українських поетик відносили оду, гімн, дифірамб.
Найбільше серед воїнів Леоніда відзначилися Дієнек, Дифірамб та брати Алфей і Марон.
Назви команд-переможців змагань з дифірамб в Афінах були записані на дошці.
В Елладі вживався на честь Аполлона (пеан), Діоніса (дифірамб) або у вигляді гіпорхеми.
Місцем виникнення сатирівського хору визнається Пелопоннес; в Афінах сатирівський дифірамб був приурочений до форм аттичного культу.
Створив новий ліричний жанр — дифірамб — хорову пісню в діалогічній формі, — з яким пов'язане походження античної трагедії.
Пізніші приклади були присвячені іншим богам, але згодом дифірамб був розроблений (традиційно Аріоном) у літературну форму.
У пізньому V столітті до нашої ери дифірамб «став улюбленим засобом музичних експериментів поетів» нової музики ".
Ha основі гімнів Піндара розвинувся дифірамб, що виконувався на діонісійських святах (близько 600 до н. е.).
Слово дифірамб не має відомого походження, але часто вважається, що воно не походить з грецької мови.
Найвідомішим є дифірамб «Кіклоп», написаний у 388 році до н. е. під час перебування у каменярнях у Сиракузах.
Одна з форм цієї ж лірики, дифірамб, була джерелом трагедії, а з жартівливих хорових пісень, теж на честь Діоніса, вийшла давньогрецька комедія.
Іншими вдалими композиціями цього альбому були «Beauty Queen» та «Editions of You», а особливо «In Every Dream Home A Heartache» — дифірамб на честь гумової ляльки.
Дифірамб був втіленням усього розмаїття жагучих, містичних і емоційних мотивів музичного мистецтва греків, і, він був найбільш патетичною і досконалою формою вигляду хорової музики.
Оскільки культ Діоніса був культом «страждаючого бога» (він помирав у муках і відроджувався), то дифірамб після обробки його Аріоном почав звучати як серйозний, урочистий і скорботний заспів.
Коли останній став ухилятися від своєї первісної мети і почав прославляти, крім Діоніса, інших богів і героїв, сатирівськийй дифірамб був приурочений до афінської сцени і увійшов у моду.
Стрункість, патетика і внутрішнє розмаїття форм зробило дифірамб найпридатнішим варіантом оформлення культу героїв, і вони справді, пелопонесські та аттичні, героїчні дійства поступово переходять на дифірамбічну основу.
П. Шантрен зводить його походження до догрецьких або негрецьких витоків, посилаючись на такі слова, як дифірамб, елегія, лин, що є негрецькими за походженням, та вказують на різні види ритмічно вимовлюваних текстів, які надалі переходять у пісню.
Згідно з уривком в Deipnosophistae , софіст і поет-дифірамб Лікімній з Хіоса розповідає іншу історію про міф про Ендіміона, в якому Гіпнос, вражений його красою, змушує його спати з відкритими очима, щоб він міг повністю помилуватися своїм обличчям.
Як літературна композиція для хорів, їх натхнення невідоме, хоча дифірамби, мабуть, були написані грецькою мовою, оскільки Геродот прямо говорить про Аріона з Лесбоса як про «перших із людей, про яких ми знаємо, що склали дифірамб та назвали його та створили в Коринфі».
Хоровий танцювальний дифірамб, що виконувався рядженими сатирами, був, за цією версією, залишком обрядового дійства тієї пори, коли Діоніса вшановували, приймаючи образ присвяченої йому тварини, причому в міфі, який ліг в основу драматичного дійства, ці сатири перетворилися в супутників Діоніса.
Найдавніша згадка про діфірамб, знайдена сером Артуром Уолласом Пікардом-Кембриджем [], є у фрагменті Архілоха, який був відомим у першій половині сьомого століття до н. е.: "Я знаю, як вести чудову пісню лорда Діоніса, дифірамб, коли моя дотепність злита з вином ".
– Ораторія (1970), «Пісня Ассоль» (1990); для симф. оркестру – Сюїта (1959), сюїта «Країна Гренландія» (1994), поема «Таврія» (1967), Святкова увертюра (1963), 4 симфонії (1965, 1981 – «Пам'яті А. Хачатуряна», 1983, 1984 – «Сни солдатські»), «Дифірамб» (1976); для кам. оркестру – Соната-пікколо (1992); Концертино – для фортепіано з оркестром (1974), для скрипки і камерного ансамблю (1985), для гобоя і камерного оркестру (1994), для віолончелі з концертом (1976, 1990) та ін.; п'єси, хори, романси, пісні; музики до театральних вистав і кінофільмів.
Ясно одне: якщо комунікаціями в офісі президента займаються майстри дифірамбів - значить, комунікація у формі дифірамбів президента влаштовує.