Found 20 exact results.
1836 — Сидір Воробкевич (Данило Млака), український письменник, композитор, музично-культурний діяч з Буковини.
1836 року народився Сидір Воробкевич (Данило Млака), український письменник, композитор, музично-культурний діяч з Буковини;
- урочище «Млака» — джерело типу «Нафтуся»;
В журналі публікувались статті за його власним прізвищем і під псевдонімом Данило Млака.
Частина прізвища Млака стала улюбленим псевдонімом Сидора.
Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Велика Млака», «Локомотива» та «Динамо» (Загреб).
"Тут була млака, болото, і ями для трупів карателі не копали, потім лише трохи прикидали глиною.
Мінеральні джерела: в урочищі Драбова Млака є маловідоме джерело.
Уклав Данило Млака (Сидір Воробкевич) у Чернівцях, друковано у Львові.
Залишки довоєнних рейок можна знайти в глухих закутках біля урочища Кругла Млака.
Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші.
Млака-при-Кочев'ю (словен. Mlaka pri Kočevju) — поселення в общині Кочев'є, регіон Південно-Східна Словенія, Словенія.
Млака-при-Кочевській Рекі (словен. Mlaka pri Kočevski Reki) — поселення в общині Кочев'є, регіон Південно-Східна Словенія, Словенія.
Його прадід утік свого часу з Литви і звався Скальський Млака де Оробко, а дід переробив Оробко на Воробкевича.
Прадід, Сеульський Млака де Оробко, не витримавши насильства німецьких лицарів над православною вірою, перебрався в середині XVIII ст. на Буковину.
На полонину можна потрапити кількома маршрутами — з Осмолоди через вершину Молоду і з долини річки Свічі (жовте маркування), а також з села Слобода через вершини Кругла Млака та Гича (синій та жовтий маршрути).
Крім частини території власне Загреба, включає також і приміські селища Доні Чехи (хорв. Donji Čehi), Горні Чехи (хорв. Gornji Čehi), Храще-Туропольсько (хорв. Hrašće Turopoljsko), Хорватський Лесковаць (хорв. Hrvatski Leskovac), Єждовець (хорв. Ježdovec), Лучко, Мала Млака (хорв. Mala Mlaka), Одра та незначну частину Брезовиці.
Зокрема, тут друкували поезію та оповідання Олександр Кониський (під псевдонімами Ф. Верниволя та Сирота з України), Іван Гушалевич, Олександр Духнович, Омелян Огоновський, Юрій Федькович, Олексій Торонський, Сидір Воробкевич (Данило Млака), Пантелеймон Куліш, Маркелл Попель, Анатолій Кралицький, Олексій Заклинський, Іван Озаркевич, Микола Устиянович, Василь Залозецький, Данило Мордовцев, Платон Костецький, Микола Костомаров, Омелян Партицький.
13 березня 1909 року на Шевченківському концерті в Руському інституті для дівчат у Перемишлі вперше звучить вокальний терцет Станіслава Людкевича на слова Василя Пачовського «Царівна млака». 25 травня 1909 року склав учительський іспит з історії та географії як головних предметів з правом навчання українською і польською мовами та став дефінітивним учителем у львівській академічній гімназії, а від 1 серпня 1917 року — дефінітивним професором цього навчального закладу.
Так, можна пояснити назви Гершкова млака (поле, яке не родило через мочеристий ґрунт, називали млакою, а Гершковою її звали тому, що належала вона жидові Гершку), Чубаників яр (велика низовина на полі Чубаника), Мізунська низовина, Файбишева яма, Дутчакова яма, Хірин квадрат (мала невеличке поле у вигляді квадрата, а посередині нього було дві глибокі ями), Танаскова гора (на ній була криниця, яка так і називалася — Танаскова), Дертифіїшина яма (поле жительки села), Яніцкові скали (мав поле на скалі), урочище Думка (від прізвища чоловіка, який був дуже заможним і мав кілька шнурів поля (шнур ≈0,75 ар).