Found 1 exact results, 10 similar matches.
Зазнаєш, може, й людської погорди, твої найближчі будуть здвигати раменами й називати тебе безумним, а мати над тобою плакати буде і в її плачу покинеш її.
Я здвигаю плечима й затуляю вуха пальцями.
"Санкції були важливі, бо ми не могли просто дивитися, як Росія насильно здвигає кордони.
На його місце тепер стає Антон Шпачук, здвигає розсунуту грудну кістку, починають зашивати шкіру.
Я ковтаю всі свої аргументи, здвигаю плечима, відповідаю «як ні, то ні» і несу свою пропозицію до іншої редакції.
Розвелася дуже млява дискусія, деякі промовці на скінчили навіть своїх промов, поривали всередині, здвигали плечима і сідали".
Не можу забути зовсім простацькі грабежі, що їх робили чеські жовнірі – а коли ми звертали на них увагу чеських старшин, ті зовсім байдужо здвигали раменами:
У двох вищенаведених прикладах рушійною силою є дуже низька розчинність продукту, завдяки якої він виводиться із реакційної системи і, відповідно до принципа Ле-Шательє, здвигає хімічну рівновагу праворуч.
Коли хтось намагався зауважити: мовляв, ти не в себе в Хохляндії – розмовляй на общєдоступном, він лише здвигав плечима і казав: "Мене не розумієш – вивчи мову, я підкажу, хочеш спілкуватися російською – спілкуйся, я тебе зрозумію, хочеш почути щось адекватне у відповідь – тайга велика, а в ній ведмедів повно".
Генеральний консул доповів у Київ про цей захід, зазначивши: «Признаючи необхідним підкреслити велике значіння Шевченка для всієї України я найшов серед даних на місці умовин корисним і можливим на сім святі сказати недовгу промову, в якій виразив подяку і радість з сього приводу, що Шевченку здвигає першого пам'ятника той власне край, який за його життя був причиною його страждань і неволі.
А Господь відповідає йому в душі – тим голосом без слів, якого людське вухо не чує, але серце розуміє: «Покинеш батька й матір, братів і свій дім, покинеш обряд, який виховав тебе для мене й який ти від дитинства полюбив, покинеш звичаї, які вросли у твоє серце і підеш до нового життя, до чужих людей, може, не радих тобі,…і візьмеш Мій Хрест на свої рамена та зазнаєш посуджень, підозрінь у тому, що є для тебе найсвятіше і від Мене передане… зазнаєш, може, й людської погорди… твої найближчі здвигатимуть раменами й будуть називати тебе безумним, а мати над тобою плакати буде і в її плачу покинеш її, але підеш, бо Я тебе кличу й служитимеш Мені аж до смерти, може навіть мученичої».