Found 64 exact results.
О. Чорногуз, П. Щириця.
Лобода, щириця, молочай.
* 14.00 – 15.00 Добжанська Наталія (Луцьк), Воронюк Леся (Чернівці), Щириця Павло (Київ), Левицький В'ячеслав (Київ).
Щириця дуже багата на лізин, калій і холін.
«Табличка, обкос курганів, там же не може щириця рости, раз це пам'ятки…
Простіша і більш звична для нашого вуха – щириця, вона має багато різновидів.
«Ще одна унікальна рослина - щириця або амарант - ясний розум і багато сили для нашого здоров'я.
І мені здається, саме ця ідея вела автора – написати, зафіксувати і не зайти на той бік добра», – розповідає Щириця.
Українська Гельсінська спілка – це те, на чому має виховуватися молоде покоління і наступне, щоб усвідомити, ким воно є Павло Щириця
Павло Щириця, директор видавництва «Ярославів вал», яке видало книгу, каже, автобіографічна збірка – передусім про те, як лишитися на боці добра.
Українська Гельсінська спілка – це те, на чому має виховуватися молоде покоління і наступне, щоб усвідомити, ким воно є», – каже Павло Щириця.
Під своїм правдивим прізвищем Щириця став професором в інституті народної освіти.
поет із Юпітера: Павло Щириця;
Річ у тім, що звідси родом учень та колега тодішнього ректора Львівського університету Євгена Лазаренка – Олекса Щириця.
В посівах кукурудзи поширені лобода біла, щириця, куряче просо, види мишію.
Амарант — щириця, яка прикрашає ділянку та використовується в салатах.
Територія братства: вірші / П. О. Щириця; Національна спілка письменників України.
У кінці 1920 року Яків Щириця перебирається на Катеринославшину.
Під назвою «щириця» цю рослину записано до ботанічного словника Стефана Маковецького.
Сніги межичасся / Павло Щириця // Українська літературна газета. — № 11(43). — 2011. — 3 червня.
Серед них: суріпиця, осот, хвощ, щириця, плоскуха та ін.
Його нев'янучі квіти вважаються символом довгої щирої любові, через що рослина набула у слов'ян назва щириця.
До участі запрошені: Дмитро Павличко, Микола Жулинський, Василь Перевальський, Арсен Зінченко, Володимир Петрук, Микола Григорчук, Павло Щириця.
Щириця гібридна відноситься до небезпечних інвазивних рослин, які здатні використовувати глобальне потепління на свою користь для захоплення нових територій.
Серед бур'янів переважають березка, осот, амброзія, щириця, розвиток яких негативно позначиться на збиранні врожаю та призведе до зростання витрат на доопрацювання насіння.
Було оголошено новий склад Правління, до якого все ж увійшло декілька молодих представників, зокрема, Вікторія Осташ, Павло Щириця, і, власне, я – що стало для мене справжньою несподіванкою.
Окрім того, чутливими бур'янами до дії гербіциду Геліантекс™ є паслін чорний, щириця загнута, злинка канадська, горошок мишачий, але на ранніх етапах розвитку бур'янів.
За рахунок додавання другої діючої речовини — ацифлуорфену, новинка є більш ефективною у порівнянні з однокомпонентним препаратом та забезпечує удосконалений контроль видів бур'янів: щириця, гірчак, паслін чорний, амброзія полинолиста та інші.
За рахунок поєднання двох діючих речовин відмічається підвищенна ефективність проти наступних бур'янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста, хрестоцвіті (види), падалиця соняшнику та ріпаку (в т.ч. стійких до дії імідазолінонів).
Заяву підписли: Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Любов Голота, Богдан Горинь, Іван Дзюба, Віктор Женченко, Микола Жулинський, Петро Засенко, Лариса Копань, Тетяна Майданович, Софія Майданська, Павло Мовчан, Марія Морозенко, Тетяна Пишнюк, Борис Пономаренко, Михайло Сидоржевський, Вадим Скуратівський, Михайло Слабошпицький, Олег Чорногуз, Павло Щириця.
Це професор Віталій Западнюк, Ренат Польовий, видатний раціоналізатор і меценат української культури (я про нього написав і упорядкував книжку "Тиха війна Рената Польового"), Олекса Щириця, брат Павла Степановича Щириці (обидва – племінники холодноярського отамана Мамая), В'ячеслав Шкода, нащадок Тараса Шевченка, кобзар Віктор Лісовол, Володимир Вовкодав, людина, перейнята Кармелюком (він жив у селі Кармелюкове, біля Жмеринки, і створив музей Кармелюка), Леонід Череватенко, лауреат Шевченківської премії, поет, сценарист, Василь Кук, останній головнокомандувач УПА, був почесним головою нашої організації.
Юрій Щербак – прозаїк, драматург, надзвичайний та повноважний посол в США, Канаді, Ізраїлі та Мексиці (футбольний уболівальник із дипломатичним стажем) Віктор Баранов – голова Національної спілки письменників України (захисник письменників і футболістів) Володимир Панченко – професор філології, головний редактор сайту «ЛітАкцент» (футболознавець з літературним ухилом) Валерій Гужва – поет, прозаїк (гол-кіпер) Леонід Горлач – поетичний експерт із футболу Сергій Грабар – прозаїк із футбольним стажем Павло Коробчук – поет і музикант (креативний нападник) Ексклюзивні гості: Олег Лужний – асистент головного тренера ФК "Динамо" Андрій Баль – видатний "динамівець", помічник головного тренера Національної збірної України з футболу Олексій Семененко – віце-президент ФК "Динамо" Модератори – Михайло Слабошпицький, директор видавництва «Ярославів Вал» (форвард) та Павло Щириця – поет, головний редактор "Ярославого Валу" ('найгучніший голос команди").
Анатель Клименко (поетеса, журі), Анна Багряна (поетеса), Борис Гуменюк (поет), Валентина Люліч (вокал, гітара), Валентина Заха-Бура (вокал, гітара, журі), Віктор Нестерук (вокал, гітара, журі, орг), Володимир Осипенко (поет, орг), Володимир Самайда (вокал, гітара), Григорій Лук'яненко (гітара), Дмитро Гуцало (вокал, гітара), Едуард Драч (кобзар, журі), Євген Єльпітіфоров (поет, модератор), Євгенія Чуприна (поетеса), Каріна Тумаєва (поетеса), Катерина Ляшевська (поетеса, журі), Коля Кулінич (поет), Леонід Репета (вокал), Леся Мудрак (поетеса), Леся Рой, гурт Телері (вокал, гітара, сопілка), Лілія Батюк-Нечипоренко (поетеса, орг), Микола Кучерявий (поет), Неля Франчук (пісня), Оксана Шафаревич (поетеса, орг), Оксана Яблонська (поетеса, орг), Олег Король (вокал, гітара), Олександр Гриб (поет), Олександр Косенко (поет), Ольга Акулова (вокал), Ольга і Олександр Калініченки (розповіді), Павло Щириця (поет), Сашко Лірник (казки), Світлана Дідух-Романенко (поетеса), Сергій Батурин (поет), Сергій Пантюк (поет), Тата Рівна (поетеса, журі), Тетяна Власова (поетеса), Тетяна Череп-Пероганич (поетеса), Тетяна Шептицька (поетеса, модератор, орг), Юрій Рудницький, Юрій Строкань (вокал, гітара)
Місце сили: вірші / Павло Щириця; ілюстрації Р. Найди; післямова: В. Герасим'юк, І. Андрусяк.
Оприсутнення Легенди: вірші / П. О. Щириця; пер. пол. мовою В. Пестка, І. Василевська.
До них належать мишій сизий, плоскуха звичайна, або куряче просо, щириця звичайна, курай, амброзія полинолиста, паслін колючий.
В урядових структурах УНР працювали Г. Голоскевич, Х. Лебідь-Юрчик, В. Чехівський, К. Широцький, Ю. Щириця.
27 — 28 жовтня 1996 р. Павло Щириця взяв участь у першому вшануванні героїв Холодного Яру.
Щириця Д. О. — композитор, член Національної спілки композиторів України, старший викладач Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
Найпоширенішими сегетальними видами в агроценозах України є мишій зелений, мишій сизий, лобода біла, плоскуха звичайна, щириця загнута, гірчиця польова тощо.
Щириця Павло Степанович (нар.17 січня 1938, с. Боровиця, Чигиринський район, Черкаська обл. — 18 вересня 2020, Київ) — радянський і український кінооператор.
В посівах картоплі найбільш поширеними бур'янами є щириця звичайна, лобода біла, редька дика, різні види осотів, березка польова, пирій повзучий, галінзога дрібноквіткова.
В агроценозах трапляються осот рожевий, берізка польова, пирій повзучий, волошка синя, мишій сизий, щириця звичайна, гірчиця польова, кукіль звичайний, повитиця, хвощ польовий.
Щириця Пауелла (Amaranthus powellii) — вид рослин з родини амарантових (Amaranthaceae), родом з Північної Америки, натуралізований у різних частинах світу, в т.ч. в Україні.
З осені до весни пуночка харчується різноманітними бур'янами, такими як спориш, амброзія, щириця, айстра та золотушник, а також харчується різними видами насіння злакових культур.
Його зйомки лягли в основу документального фільму «І повіє огонь новий» (режисер Гурам Петріашвілі). 3 січня 1997 р. Павло Щириця став членом Установчої конференції Історичного клубу «Холодний Яр».
Так, у республіці широко поширені північно-американські види рослин — щириця (Amaranthus retroflexus), колломія лінійна (Collomia linearis), амброзія (Ambrosia artemisiifolia), чорнощир звичайний (Cyclachaena xanthiifolia) та інші.
Щириця є перспективною білковою культурою: урожайність її сягає 60 ц/га; білок за амінокислотним складом унікальний — він містить до 35 % незамінних амінокислот; лізину в ній у 3-3,5 рази більше, ніж у білку пшениці; жирнокислотний склад близький до складу обліпихової олії; щириця багата на вітаміни, серед мінеральних речовин щириці є такі важливі мікроелементи, як кремній, цинк, мідь, магній.
Найбільш часто зустрічаються пирій, мушій, просянка, мітлииця, райграс, грастиця, тонконіг, житець, костриця, щавель, гірчак, щириця, лобода, мак дикий, жовтець, перстач, суріпиця, вовчуг, конюшина, горошок, чина, шавлія та ін.
Так, наразі в посівах кукурудзи відзначається поява таких шкодочинних видів, як пирій повзучий, мишій, просо куряче, лобода біла, щириця, амброзія, гірчак, падалиця соняшника та інших, які використовують призначені культурі елементи живлення, вологу, світло та простір.