Found 30 exact results, 20 similar matches.
Так от могли несподівано вийняти оцей шворінь, нари впали, і скільки там треба голодуючому чоловікові...
Захищає шворінь від поломки.
Шворінь закріплений нерухомо у бобишці балки клиновим болтом.
Шворінь від повороту у вилці запресований штифтом (13).
У цьому варіанті звісного пристрою використовується вертикальний шворінь, через який проходить кільце дишля.
Сила тяги і гальмівні зусилля передавалися на кузов тепловоза через шворінь.
А ще вішали дітей на груди матерів, або, настромивши на шворінь, смажили на вогні й примушували матерів їсти їхнє м'ясо; іноді з єврейських дітей робили міст і переїжджали по ньому"....
«Але з кавунами виникає і ще одна проблема: нітратомір – контактний прилад, на ньому є такий шворінь, яким треба проткнути те, що ви хочете поміряти, – пояснює Ніна Кільдій.
У задній частині передка знаходився шворінь — залізний стрижень, на який надівали хобот лафета.
Зверху важеля кріпився вертикальний болт-шворінь, що проходив в отвір передньої подушки станка.
Шворінь, швірень, шкворінь — металевий стрижень, вставлений в отвори передньої осі, переднього насаду, підток і дошки кузова.
У конструкціях возів шворінь — це болт або стрижень, за допомогою якого кріпилась вісь передніх коліс.
При подаванні тягача петля дишля потрапляє у вловлювач і шворінь входить в неї, автоматично фіксуючи.
Тим не менш, термін «шворінь» продовжує вживатися, означаючи тепер вже не реальну, а конструктивну вісь повороту колеса.
У своїй передній частині сниці з'єднуються між собою скобою, згори якої прикріплений шворінь («півняк», «кочеток») для стельваги.
Шворінь («швірень») — вертикальний стрижень, який уможливлював обертання передньої осі в горизонтальній площині, що було важливим при поворотах воза.
У тепловозах, електровозах і вагонах використовують шворінь з вертикальною віссю для з'єднання колісних візків між собою і з рамою машини.
Ю́рій Мусі́йович Сагайда́чний (справжнє прізвище — Шворінь; нар. 1867(1867), Кременчук — пом. 20 вересня 1917, Смоленськ) — український актор і антрепренер.
На передку повозу стельвага кріпиться на шворні (шворінь для стельваги відомий під діалектною назвою півняк) і кінці її можуть рухатися взад-вперед.
Прити́ка — чека, що вставляється в отвір на кінці війя і фіксує його в каблучці ярма або шворінь, що рухомо з'єднує війя з ярмом.
Прити́ка — дерев'яна чека, що вставляється в отвір на кінці війя і фіксує його в каблучці ярма, або шворінь, що з'єднує війя з ярмом.
Основні вузли конструкції воза такі: снасть, ящик, шворінь (швірень), колеса, голоблі чи дишель (при кінському запрягу) або війя (при воловому запрягу ярмом).
Окрім того, кузов спирався на три точки (два задні колеса й один передній шворінь) і тому був несталим, а передок через застосування центрального шворня мусили робити високим.
Друга каблучка кріпилася на ярмі, через нього проходив передній кінець війя, в отвір якого для фіксації вставлялася притика — дерев'яна чека (замість отвору з чекою пізніше використовували залізний шворінь).
Для передачі від візка на вагон тягових і гальмівних зусиль, в центрі надресорних брусів встановлюється шворінь — вертикальний металевий стрижень, який служить для з'єднання кузова з візком, також через нього передається частина ваги кузова вагона.
Крім вказаних функцій, колесо у транспортному засобі може бути керованим і виконувати функцію зміни напряму руху шляхом повертання (з використанням механізму кермування) колеса навколо осі (див. наприклад, шворінь), яка близька до перпендикуляра до поверхні пересування.
Задній кінець дишля поміщається між двома сницями — поздовжніми колодками, що закріплені на крузі, через який проходить шворінь (з'єднання дишля зі сницями здійснюється поперечною чекою, просиленою через отвори); передній кінець зміцнюється металевим окуттям і споряджається гаком для нашильників.
Вони безщелепні (поздовжні переміщення колісних пар щодо рами обмежуються самими пружинами), ресорне підвішування на них більш м'яке (більший загальний прогин), шворінь складається з трьох частин, а фрикційні гасителі коливань буксового підвішування поміщені усередині пружин (а не зовні, як на моторних вагонах).
За таких умов нахилу шворня (як показано на малюнку), точка перетину його осі з поверхнею дороги лежить перед точкою контакту колеса з дорогою і під час руху шворінь ніби тягне колесо за собою, завдяки чому навіть у випадку тимчасового відхилення від напрямку руху швидко повертається у своє вихідне положення.
Починаючи з п'ятдесятих років XX століття на легкових автомобілях шворінь у вигляді самостійного елемента підвіски передніх коліс стали поступово замінювати на кульові шарніри, які з'єднували поворотний кулак з важелями підвіски і забезпечували завдяки наявності двох ступенів свободи як її ходи стиснення і відбою, так і повертання керованих коліс.
Він мусить їх узяти, а наглядач із коридору виймає шворня, і вони опадають.
Бо вони тримаються на шворні.
І ти ці пристібнути до стіни нари тримаєш, наглядач крізь стіну з коридора виймає шворня, і нари падають, ти їх опускаєш на таку підпорку.
Наглядач міг несподівано вийняти шворня - і нари вдарили Стуса по голові...
Наглядач з коридору крізь дірку в стіні виймає шворня - і нари падають униз, в'язень має їх опустити.
І дуже можливо так: що наглядач несподівано вийняв цього шворня, нари упали (а вони важкі) і ото ті нари могли вдарити Стуса по голові, і цього було достатньо – знесиленому, знеможеному, щоб його вбити”.
Величина моменту стабілізації залежить від величини відрізка випередження шворня, тобто відстані, на від точки перетину осі шворня з дорогою до точки контакту шини з дорогою.
Система повороту воза на одному шворні
Колеса закріплені на поворотних кулаках, встановлених кінцях балки за допомогою цапф (шворнів).
Передня вісь була поворотною, з'єднувалась з кузовом за допомогою шворня.
Варіантами осей є такі деталі, як пальці, шворні, шпинделі.
Напівпричіп-цистерна — це бензовоз, ємність якого встановлена на підкатний візок і оснащена шворнем.
До півосьового кожуха комбінованого моста прикріплюють кульову опору, на котрій наявні шворневі пальці.
Змащувальний матеріал до поверхонь тертя надходить від мастильниці (1) каналами у шворні.
Являв собою залізний ланцюг з гаком, підвішений під шворнем лафета.
Обидві піврами з'єднуються вертикальним шворнем, відносний їхній поворот здійснюється за допомогою гідравлічних циліндрів кермової системи.
Напівпричіп агрегатується зі спеціалізованим сідловим тягачем через зчіпний пристрій («сідло») тягача за допомогою зчіпного шворня.
Замість шворня також може використовуватися гнучка тяга з короткого ланцюга чи ременя.
До перших належать шворневі ТЗП, кульові і типу «гак-петля».
Посередині передньої осі робили отвір для шворня, на якому вона мала обертатися.