Found 1 exact results, 49 similar matches.
Кожна хвоїнка біля основи темніша, а до кінчика на тон світліша.
"У ялиці хвоїнки більші, білі прожилки.
Гілочки відливають із пластику разом із хвоїнками.
Хвоїнки зрослися між собою, утворивши листя.
Після цієї процедури на хвоїнки утворюється наліт кристалів, що нагадує іній.
У правильно приготованому настої хвоїнки м'які і не коляться.
Іноді на зрізаних сосонках у квартирах з'являються личинки рудого соснового пильщика, що вилупилися із яєць, відкладених восени самками на хвоїнки.
Згодом Олекса почув, як ледь чутно порипують хвоїнки під постолами бовгара.
Чи зможете ви не розгубитися в різноманітті хвоїнок та розрізнити всі рослини?
Знизу хвоїнки розташовані дві білуваті смужки.
Вона використовує хвоїнку як чохлик і харчується детритом.
Якщо її розтерти — запах хвоїнок буде нагадувати чорну смородину.
Запаси ховає у тріщинах кори, між хвоїнками, серед лишайників.
З другого віку хвоїнки обгризають по всій довжині.
"Після посіву насіння в касети, яке буде проходити на заводі, насіння будуть переправляти в теплицю, де воно буде зростати до того моменту, поки не з'являться справжні хвоїнки", — розповіла інженерка лісових культур держпідприємства Анна Головченко.
При мікроскопічних розмірах хвоїнок, у таких карликових рослин вкрай повільний обмін речовин.
Зверху хвоїнки білуваті з восковим нальотом, знизу блискучі, зелені, при основі зчленовані.
У ялиці європейської такого не спостерігається, у неї всі хвоїнки поздовжньо розташовані.
В грона 2–5 розходяться на кінцях хвоїнок.
Личинка мінує одну хвоїнку, згодом опускається разом із нею на землю.
У неї блискучі зелені, зверху жолобчасті хвоїнки, довжиною 15-25 мм.
Личинка (гусениця) гризе хвою поточного року зростання, пошкоджуючи хвоїнки з боків і в верхівковій частини.
Зазвичай на гілках хвоя розміщена поодиноко, на коротких бічних — пучками по 20-50 хвоїнок.
На кінцях хвоїнки загострені або сильно звужуються; обгортка 1,5–3 см, має постійну основу.
Довгі хвоїнки, та й сама структура сосни, легко відрізняються від будь-якого іншого виду.
Хвоїнки зібрані по три в пучку які ледве доживають до трьох-чотирьох років.
Хвоїнки зібрані в пучку по п'ять 5–13 см у довжину.
Хвоїнки порівняно короткі, 2,5-5 см, тверді, тупі, дещо скручені, по 2 в пучку.
Самки відкладають яйця, частіше на нижній бік хвоїнки, ланцюжком по 4 — 8, максимально — до 25 яєць.
У соснових молодняках пошкоджують 15–20% дерев, на деяких з них знищують до 50% хвоїнок.
Молоді пагони червонувато-бурі, на них кільчасто розміщені по три колючі кілясті хвоїнки (8–20 мм завдовжки).
Хвоїнки зібрані по п'ять у пучку і 12–18 см в довжину.
Хвоїнки зібрані в пучки по п'ять голок, на гілках тримаються від 2 до 4 років.
Хвоїнки 1,2–2 см завдовжки і 0,08–0,1 мм шириною, молоді пагони зазвичай голі або дуже слабо запушені.
За 30 — 40 діб розвитку одна гусениця з'їдає 170–200 хвоїнок, або 5 — 7 г соснової хвої.
Листя (хвоїнки) зібрані в пучку по 3 та від 6 до 10 см в довжину.
Хвоя дуже тонка зібрана в пучок по три хвоїнки, 20–35 см у довжину, з чітким жовтувато-зеленим відтінком.
Відрізнити від останньої можна за хвоєю — у сибірської сосни хвоїнки зібрані в пучки по 5 штук, у звичайної сосни — по 2.
Наприклад, хвоїнки ялиці і сосни після дії сірчистого газу стають на вершині бурими, верхівки листя гладіолусів після обкурювання фтористим воднем стають білими..
Хвоїнки розташовані по 5 в пучку, довжиною 6-10 см і товщиною 0,7-1 мм, прямі або злегка зігнуті, гнучкі, темно-зелені або сизувато-зелені.
Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3-5 років.
Листки зовні нагадують такі ж як у Pinus armandii, висячі, зібрані по 4–5 хвоїнок в пучку, 9–17 см завдовжки та 0.8 мм завширшки.
Хвоїнки зберігаються в середньому 4–6 років, їх довжина 7–25 см, товщина 1,2–2 мм; злегка викривлені, гнучкі, насичено жовто-зелені, зібрані в пучок на кінцях гілок, з боків хвоїнок добре видно білі вустичні лінії, край дрібнозубчастий.
Кущ, або невисоке деревце, виростає 1—3 м у висоту, також як виняток — до висоти 5 м. Хвоїнки довжиною 4—6 см зібрані в пучки по п'ять.
Хвоїнки завдовжки 15-40 мм, шириною 2,5-3 мм, притуплені, рідше виїмчасті, з борозенками з обох сторін, при розтиранні мають фруктовий запах, смоляні ходи в епідермісі.
Ендеміком Сакського парку є кримська сосна, яка відрізняється від інших сосен темно-сірою корою і довгими темно-зеленими хвоїнками, («щоглова», бо виростає високою і стрункою).
Вид близький до сосни сибірської (Pinus sibirica), від якої відрізняється менш товстими (4—5 мм), іржаво-червоними або коричневими молодими пагонами, набагато меншою (9—18 зубців на 1 см краю хвоїнки) зубчастістю країв хвоїнок та іншою формою (кулеподібно-яйцеподібною) і розмірами дозрілих шишок.
Хвоїнки зібрані три в пучку, зберігається 4–5 роки, довжина хвої (8)9–15(20) см × ширина (1)1,3–1,8 мм, прямі або злегка зігнуті, викривлені, жовто-зеленого забарвлення.
Має ряд декоративних форм: з круглими пагонами і голчастою хвоєю, з довгими, повислими на кінцях гілками, з подовженими хвоїнками, з лускоподібною хвоєю, з білострокатою та світлою хвоєю.
Листя зібрані в пучку по 3—4(5), зберігаються 2—3 роки, прямі, спрямовані вперед, жорсткі хвоїнки, 12—20(25) см × 1—1,2(1,5) мм, сірувато-зелені, з гострими верхівками.