Found 2 exact results, 9 similar matches.
умо́вчати
- Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось.
Спочатку Валуєвський указ (1863 рік), потім Емський (1876 рік) – всі засоби вживала імперська Росія заради одного: навіки умовчати «малоросів», змусити їх забути рідне слово.
Насправді йшлося про Конотопську битву 1659 року, про яку жоден пристойний підручник історії не може умовчати, оскільки подібна подія дійсно мала місце.
Але про це Костицький умовчав.
Щоправда, тут Богословська умовчала, що ціною є свобода Юлії Тимошенко.
Безумовно, Колесніченко умовчав про те, що така система діє скрізь.
Я умовчу зараз про те, що цієї мети можна було б досягти і просто притягненням окресленого контингенту до кримінальної відповідальності.
Ну, в яку позу вже сьогодні намагається поставити нас РФ, ми умовчимо.
Але наш свідок, що ревниво зберігає святиню від «невіруючих і необізнаних» умовчав про саме цікаве для нас: про молитву Євхаристії.
Авторка книжок: оповідань «Хорошанські бувальщини», повісті «Гомін степу», збірки гуморесок «А ви б умовчали», поетичних збірок: «Розцвітає Україна», «Пісні мої, думи мої», «Прощання з літом».
Енкратити, саккофори й апотактити підлягають тому самому судженню, як і наватіани, бо про деяких із них видане правило, хоча і не однозначне, а про інших умовчано, ми ж, через одинаковість їхніх провин, таких перехрещуємо.
Автор відповіді, заступник міського голови Олександр Ткаченко зауважив, що причетність осіб до політичних репресій має встановлювати суд, а на перейменування в міському бюджеті немає коштів (але при цьому він умовчав той факт, що на розвиток російської мови з того ж таки бюджету щороку виділяються мільйонні суми).