Found 2 exact results, 4 similar matches.

VOCABULARY
трійча́тка
meanings
  • Предмет, що складається з трьох однакових частин, який має три однакові частини.

І підтвердження цьому - наш герб - тризуб, вила-трійчатка, якими виганяли у давни часи поганих князів, на які піднімали несумлінну козацьку старшину.

Вона була розпочата в Болдіні і призначалася тоді, очевидно, для спільного з В. Ф. Одоєвським і М. В. Гоголем альманаху «Трійчатка».

Звичайні вила-трійчатку, якими виганяли колись поганих князів, на які піднімали несумлінну козацьку старшину.

Він замахнувся нагайкою, та Мудей зненацька зірвався й помчав угору - мабуть, подумав, що вершник підняв трійчатку на нього.

О́стень, о́сті, род. відм. остів (прасл. *ostь, споріднене з «гострий», «осот», «осетер») — риболовецьке знаряддя у вигляді списа, звичайно з вилоподібним кованим наконечником, трійчаткою, іноді й більшою кількістю вістер, з зазублинами.

Можливо, для виборців Олега Ляшка цькування міністра — це вияв народності їхнього лідера, готового захищати їх усіма підручними засобами, включно з вилами-трійчатками, але адекватному глядачеві споглядати натуральну екзекуцію чиновника, якого підвела чуйка, дозволивши злітати в Ніццу під час васильківського армагеддону, було, м'яко кажучи, некомфортно.