Found 9 exact results.
Повний Типик під назвою «Устав Церковного Пѣнія» появився там само (1780).
В Українській Церкві устави були зібрані в книзі Типик (див. також Церковні обряди).
У 1084 році заснував православний монастир Петріцос (сьогодні Бачковський монастир) і написав його типик (статут), який підписав вірменськими літерами.
В Україні від часів св. Теодосія Печерського († 1074) уживався так званий «Студитський Типик» (від царгородського монастиря св. Теодора Студита, а від XV ст. його замінив «Єрусалимський Типик» (з Лаври св. Сави біля Єрусалиму).
Типик спершу друкувався окремими частинами, в кінці богослужбових книг (т. зв. Маркові глави), а далі — окремою відбиткою скорочено у Почаєві у 1766 році.
Типик збирає в одне всі можливі комбінації і подає точні вказівки, як у тому чи іншому випадку «уставно», тобто зразково відправляти те чи інше богослуження.
Типик збирає в одне всі можливі комбінації і подає точні вказівки, як у тому чи іншому випадку «уставно» (звідси «Устав»), тобто зразково відправляти те чи інше богослуження.
Типик, також типікон́ (грец. Τυπικόν від τύπος — «зразок», «устав») — книга зразків, збірник церковних приписів (рубрик), як відправляти поодинокі нічнодневні богослуження у тому чи іншому випадку.
Велика вечірня (Типик, гл. 7) — вечірня святкова; правиться напередодні свята (Всенічної або полієлейного), увечері в Сиропусний тиждень і всі неділі Великого посту, у день Антипасхи ввечері, напередодні переполовинення святої П'ятдесятниці, напередодні Віддання Пасхи, на Новоліття (13 вересня) (за сучасною парафіяльною практикою служба Новоліття відбувається в цивільний Новий рік, тобто 31 грудня).