Found 12 exact results, 32 similar matches.
тереби́ти
- Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати.
Теребити не можна, терти мочалкою", - сказала головний позаштатний фтизіатр МОЗ.
Ви можете теребити ланцюжок на шиї або прибирати неслухняний локон.
Володимир наказав «теребити» (розчищати) шлях та споруджувати мости.
За версією більшості вчених, назва міста походить від староукраїнського дієслова «теребити», перші поселенці «витеребили», викорчували ліс і розселилися.
Назву річки виводять від давньослов'янського дієслова terebiti «теребити», «корчувати» в розумінні «річка, яка тече по місцевості, де розкорчовано ліс».
Під 1277 у цьому ж літописі оповідається про заснування іншого міста, для чого було наказано «теребити» (розчищати) місце над берегом річки.
Під 1277 в цьому ж літописі оповідається про заснування іншого міста, для чого було наказано «теребити» («розчищати») місце над берегом річки.
Це або видозмінене значення слова залишилося і в різних слов'янських мовах: українське «теребити» — чистити; білоруське «церабіць» — корчувати, очищати; польське trzebić — корчувати, та ін.
Це або видозмінене значення слова залишилося і в різних слов'янських мовах: українське «теребити» — «чистити»; болгарське «церебіць» — корчувати, очищати; польське trzebić — «корчувати», та ін.
Вперше слово «теребити» згадується у Іпатіївському літописі під 1014 роком, де розповідається про підготовку князя Володимира проти свого сина Ярослава, який відмовився сплачувати данину.
Вперше слово «теребити» згадується у Іпатіївському літописі під 1014 роком, де розповідається про підготовку походу князя Володимира проти свого сина Ярослава, який відмовився сплачувати данину.
До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Товстому: а-ціба («уживають, щоб відігнати собаку»), баба («сорт великої білої квасолі»), бараболя («картопля»), баран («нижній сніп у копі»), бевз («бузок»), біґа («кайло, кирка»), біда («двоколісний візок»), білавка («сорт білих черешень»), бузьок («лелека»), верета («домоткане простирало; рядно»), воживо («опік»), вомаста («топлений жир»), вопівніч («північ»), вуграк («вугор на обличчі»), гладушка («глечик»), головка («маточина; середня частина колеса»), жвачка («жуйка»), жигавка («кропива»), зазулька («сонечка»), залим («пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх»), змоцок («молотник»), інощо («тільки що»), калябуха («калюжа»), каня («шуліка»), кацабайка («куфайка»), куць-ко («уживають, щоб підкликати свиней»), маґільниця («рубель»), нетріб («нікчеман людина; непотріб»), оболоні («луг, пасовище (перев. над річкою»), отіцічко («дуже мало»), півриза («Міра площі поля, що дорівнює 2 моргам»), підрі («Настил над хлівом чи стайнею»), пірнак («напірник для подушки чи перини»), помісниця («нижня дошка воза»), прайник («дерев'яний валок, яким вибивають білизну під час прання»), прачка («місце, де на річці перуть білизну»), репцюх («торба, у якій дорогою коням дають сіно»), розгін («спосіб оранки з борозною посередині»), сниці («деталь у передній частині воза»), сутичі («прохід між будинками; місце, де межують два господарства»), твар («обличчя»), теребити («жадібно їсти»), терно («терен»), торбей («жебрак»), тра, траба («треба, потрібно»), трачка («пилка для різання дров»), трощи («зарості над річкою, кущі, лози»), трумбло («труна»), ціпилно («держак ціпа»), чупер («чуприна»), юрко («коротка палка, якою в'яжуть снопи»).
Департамент охорони здоров'я нас теребить питаннями, інформацією, цифрами.
Як тільки ми вийшли з терміналу аеропорту Узбекистану, до нас підбігли місцеві таксисти: теребили: «Айджан, Айджан».
Жінка не знаходила собі місця, теребила ручку і цокала нею об стіл, підсилюючи свої слова:
Теребить чотки в руках.
Йому незручно: підібгані ноги, опущена голова, руками нервово теребить край шортів.
Хіба як банз теребила, пироги ліпила чи горіхи лущила.
Відтік води перегороджує гірський обвал, а з самого озера вода просочується через підземні ходи, утворює потік і впадає в Тереблю.
Прикладом є роботиця Софі, яку теребив за щічку Гройсман.
От і розберися: чого мені більше хочеться: побродити по безмежно волошковому полю, відпочивши від міської метушні, чи втішати доярку, яка теребить безнадійно спрацьовані руки і запитує кожного міського жителя: ви там ближче до столиці – коли буде легше?
Тримаємо фронт, тримаємо за наших побратимів зброю — не кулаки; немолодий "Афганець" тримається за серце і крадькома, щоб не побачили і не відрахували з батальйону, ковтає валідол; "Семінарист" однією рукою теребить вервицю і самими губами мовить "Богородице Діво" і "Отче наш", а іншою до хрускоту пальців стискає зброю; "Студент" з Могилянки раз за разом протирає запітнілі окуляри і нервово клацає затвором; я теж хочу чи то кави, чи то гранчак спирту, чи то обернутись і завити вовком.
І коли починали споживати, вони промовляли: «Не дри мене до голого, збережу ті від усього злого» (смт. Гусаків); «Не терби мене до голого — бережи від усього злого» (с. Радохинці); «Не біли мене до білого, я тебе охороню від усього злого» (с. Библо); «Не тереблю тебе до голого, збережи [мене] від усього злого» (с. Дроздовичі); «Я тибе, часнаку, ни тереб'ю ду білого, ти мене стережи від всього злого» (с. Плешевичі); «Обороню ті від усього злого, не біли ми до голого» (с. Трушевичі).
Тече переважно на південний схід через села Дулово та Тереблю і впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
В селі струмок Ясановець впадає у Тереблю.
Через село тече річка Негровець, яка впадає у Тереблю.
На південно-східній околиці села річка Монастир впадає у Тереблю.
Тече переважно на південний захід через село Негровець і впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на південний схід через урочище Толчка і впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на північний захід і на південно-західній околиці Вільшани впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на південний захід і в селі Синевирська Поляна впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на північний захід і у селі Забрідь впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на південний схід і у селі Синевирська Поляна впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на південний захід і на південно-східній околиці села Забрідь впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Кам'янецький водоспад розташований на лісовому потічку, що стікає східним схилом гори Кам'янки (1578 м) і впадає в річку Тереблю.
Тече переважно на піванічний захід і на південному заході від села Вільшани впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Тече переважно на північний захід і на північному сході від села Вільшани впадає у річку Тереблю, праву притоку Тиси.
Для лісосплаву використовували порівняно повноводні річки: Прут, Білий і Чорний Черемош (на Гуцульщині), Тереблю, Ріку (на Закарпатті) та деякі інші.
Під дарабом зображені дві хвилі синього і білого кольорів, які уособлюють дві гірські річки – Тереблю та Чорну Ріку, що протікають у населеному пункті.
Зусиллями радгосп-заводу у 1997 році переведено через річку Тереблю газопровід, а також зусиллями громадян до 1998 року село було майже повністю газифіковано.
На нижній смузі темно-синього кольору під дарабом зображені дві хвилі синього і білого кольорів, які уособлюють дві гірські річки – Тереблю та Чорну Ріку, що протікають у населеному пункті.
Згідно з актом 1596 року в Урвенній будувався новий дворовий палац, поблизу якого створювали паркові алеї, прокладали «тверду дорогу» до Лідави, «теребили» чагарники для паркових насаджень, оновлювали сад.
У 1924 чеський професор Іржі Краль, фахівець з етнографії, подає таке пояснення герба: нібито сім смуг, синіх і жовтих, нагадуючи Україну, означають сім головних річок краю — Тису, Тересву, Ріку, Тереблю, Боржаву, Латорицю, Уж, а ведмідь — типовий представник фауни Карпат.
У 1924 р. чеський професор Іржі Краль, спеціаліст з етнографії, подає таке тлумачення герба: нібито сім смуг, синіх і жовтих, нагадуючи Україну, означають сім головних рік краю — Тису, Тересву, Ріку, Тереблю, Боржаву, Латорицю, Уж, а ведмідь — типовий представник фауни Карпат.