Found 0 exact results, 12 similar matches.
Тому скрізь привиджується саботаж...
Вони так пахли, що досі привиджуються мені.
(Це нагадує прислів'я, яке склав народ: як щось тобі привиджується – то хрестись!)
Іноді йому привиджується величезна мавпа.
Їй починає привиджуватись Ілай, вона починає курити, коли запалює сигарету, вогонь всмоктується їй в горло і жінка згорає.
Їй привиджується недавнє минуле: веселі подруги, мати з батьком, котрі з усмішкою чекають її на порозі рідної хати, та Іван, який зустрічає Катерину зі щирим коханням.
Тобто, у разі, якщо Facebook все ж втримається від дефолту, найбільш відчутним наслідком скандалу – який навіть у жахливому сні не привиджувався засновникам нових медіа – буде запровадження регуляторних законів з боку держави.
Все приходиться тілько очі протирать, щоб світліше на світ подивитись, а деякі, як лінуються, то й очей не протирають, а просто сплять сном праведних, та сни їм золоті привиджуються.
Щоправда, у начебто Франкове розуміння (в недужому стані) «Духа» як вічного, надісторичного та божественного Евген Маланюк уклав власні релігійні уявлення про Дух; у пізнього Франка сприйняття Духа й духів, які йому причувалися і привиджувалися, не було таким однозначним.
Далі у повісті описується, що цю яму викопав сам Оксиген Аш у приступі манії переслідування, оскільки йому привиджувалось, що будівничий башти, Кокіль Уран, якого він наказав убити, причаївся в башті, та має намір прийти до правителя.
Двоскладними неособовими, але неповними є головні частини складнопідрядних речень, виражені дієсловами уявлення здається, бачиться, ввижається, привиджується, відчувається, сниться, мариться, чується, пам 'ятається тощо, при яких є Дворядна підметова частина (відповідає на питання хто? що?): Мені ввижається, (х т о? щ о?) як в тихім, ріднім колі старий дідусь навча своїх онуків (Леся Українка).
Якщо раніше він осуджував «низьку, поганську віру» «нашого народу» «і в чорта, і в потоплеників, і в чари та відьми, і в хмарників та ворожок» (стаття «Радикали і релігія»: Громадський Голос. 1898. № 21. 15.Х) [т. 45, с. 269], зухвало заявляв, що не вірить «в той огонь пекельний» [т. 3, с. 179] «і в чортяків» [т. 3, с. 180] («Страшний суд»), то тепер у потьмареному стані розуму змушений був повірити у чортів, які йому не раз привиджувалися¹¹, але коли виходив з такого стану, то раціонально осмислював свою недугу.