Found 0 exact results, 19 similar matches.
Пилок амброзії полинної викликає алергічні захворювання.
Ще того життя полинного, щоб вік перебрести лишивши цю пустелю, як хрести лишають на могилах...
грядові піщано-глинисті пагорби (беровські бугри) з різнотравно-полинною рослинністю лі лесовими ґрунтами — площа 1500 га.
Світлана ФЕДЧУН, кореспондент: Улюблені місця проживання каракуртів - полинні степи, схили ярів та приморські солончаки, - пояснюють зоологи.
Види цього роду можна вважати потенційними гербіфагами для пригнічення полинних бур'янів.
Північна частина ареалу пискухи — це злакові й полинні степи.
Ховрах мешкає у полинних і злакових рівнинних степах; мешкає і на окраїні пустелі Гобі.
Прикладом може бути катаценоз Ceratocarpus arenarius при перевипасі полинних пасовищ (в подальшому процес веде до повного збою пасовища).
У «Винарії» пропонують «Полинне вино» закушувати соленою бринзою з медом.
У винному льосі варто скоштувати так зване «Полинне вино».
Окрім посполитої горілки та пива, на бенкети завжди купували міцні "водки", перегнані із заморськими прянощами, дорогі наливки, аналоги теперішніх вермутів – "полинкове» (полинне) вино і французьку горілку.
В Україні зростає по болотах, ставках, озерах, річках, на сирих луках — по всій Україні зазвичайний вид; крім полинного Степу.
На півночі в основному займає полинне середовище існування, в той час як на півдні зустрічається частіше в лісових районах.
Живе у відкритому середовищі: трави високі плато, полинні рівнини, долинні луки, галявини й вирубки у хвойних лісах, альпійські луки і береги потоків.
В Україні зростає в стоячих і повільних водах, часто утворює цілі зарості — на всій території звичайний крім районів полинного Степу; в Кримській обл. вказано для оз.
Оселяється на відкритих степових просторах з добре розвиненим трав'янистим покровом, при цьому віддає перевагу ковиловим і злаково-полинним степам; охоче поселяється також серед полів злаків.
Берівські бугри, — південний край Прикаспійської низовини, також використовувався калмиками для зимових стійбищ Казахи поділяли пасовиська: на осінньо-літні твердогрунтові «каткил» («твердий ґрунт», ковиловий й полинний степ, солончак) й зимові м'якогрунтові «кунгир» («м'ягкий ґрунт», піски, очеретові й лукові місцевості).
Сформувалися ландшафти лагунно-прибережних солянкових і полинових напівпустель на каштанових солонцюватих і лугових солонцюватих ґрунтах; малодренованих рівнин з типчаково-полинними і типчаково-ковиловими сухими степами на каштанових солонцюватих ґрунтах; лесових рівнин з чорноземами південними малогумусними карбонатними; акумулятивно-денудаційних рівнин з чорноземами південними на елювіально-делювіальних відкладах; хвилястих увалисто-улоговинних рівнинних з чорноземами південними щебенюватими.
На суглинках і черепашково-піщаних солончаках у більш піднесених ділянках полинного степу розвинулась характерна рослинність солончаків і солонців класів Salicornietea fruticosae (союз Artemisio santonicae-Puccinellion fominii), Thero-Salicornietea (союз Salicornion prostratae, Thero-Suaedion), на галофітних лугах класів Juncetea maritimi (союз Juncion maritimi), Festuco-Puccinellietea (союзи Artemision santonicae, Astero tripolii-Puccinellion distantis, Salicornio-Puccinellion, Scorzonero-Juncion gerardii, Festucion pseudovinae).