Found 58 exact results.
Своєрідна покута.
Як покута, як застереження.
Бути українцем — це покута.
Життя у монастирі було строге, як і покута за непослух.
Я, власне, собі таке питання запланувала: чи ,може, це покута більшості за провал конституційної реформи?
23 роки ми жили обманом і самообманом, тому і кров, тому і війна - як покута, як застереження.
Створив поеми «Мати», «Свекруха», легенду «Покута».
Та покута полягала в тому, що вони роблять такі фізичне зусилля і йдуть пішки, наприклад, там до Іспанії до святого Якова.
Покута ж без посту – безвартісна».
Покірна молитва, піст, покута, розважання Христових страстей, Великодня сповідь і Святе причастя – шлях, яким християнин готується до зустрічі Христового Воскресіння.
У посланні Предстоятель УГКЦ вказує на такі необхідні елементи Великого посту: покаяння і покута, молитва, милостиня.
Презентація мемуарів дисидента, радянського політв'язня, історика правозахисного руху Василя Овсієнка «Життя як покута».
Його відмінними рисами є покута, милостиня та молитва.
За зібраною навколо нього групою послідовників закріпилася назва «Покутник» (від Покута - покаяння).
За це давалася шестилітня покута, початково на хлібі і воді.
Покута, кара, що її накладає церква за гріхи.
Згодом зібралася навколо Нього група послідовників, за якими закріпилася назва «покутників» (від «покута» — покаяння).
Тому, звертаюся із закликом до всіх посилити молитву та практикувати піст: молитва і піст, молитва і покута.
“Втім, суть почитання святих місць від цього не залежить, адже найосновніше для прочанина - це молитва, покута гріхів і очищення душі,” - вважає єпископ Михайло Гринчишин.
Адже існує багато інших можливостей для того, щоб увійти у спільність з Богом, якими є віра, надія, любов, покута та молитва.
Якщо це дещо старші, то це, гіпотетично, могла б бути хіба якась церковна покута – побила дитина поклони, і все...
Покута, яку накладає священник, за словами Блаженнішого Святослава, є своєрідними ліками, які ми повинні приймати після Сповіді, щоб зцілитися від рани гріха.
Відвідавши цвинтар у селі Олика та поклавши вінок серед поля у місці, де раніше існувало польське село Покута, Анджей Дуда зробив акцент на повному знищенні польської присутності у регіоні.
Це була своєрідна покута, бо рід Гогенцолернів свого часу зайняв землі абатства, а 1802 року привласнив усі його маєтки.
Християнська покута повинна випливати не зі страху перед Божою карою, а радше з прагнення увійти на дорогу до святості.
Овсієнко розповідав мені важливі деталі про Василя Стуса, які згодом оформлено в численні статті та, зрештою, книги "Світло людей", "Життя як покута".
Питання в тому, чому ця покута була перенесена з життя у потойбіччя, що стало можливим лише із витворенням ідеї чистилища.
Має бути якась рефлексія і покута з приводу того, що вони наробили своєю ворожнечею до світового православ'я, включно з ПЦУ.
Тому всьому має передувати покута та чистота перед законом державним, воно може йти паралельно, але покаяння не знімає відповідальності перед законом державним, хоча, пом'якшує навіть його.
Так ось, повний відпуст, який людина отримує, це властиво не що інше, як те, що загладжується ця тимчасова кара чи покута, яку людина ще мала би тут, за цього життя, понести.
З нагоди поважної дати УІНП спільно з видавництвом "Кліо", науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв'язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва запрошують усіх на ювілейний вечір "Життя як покута".
Пізніший Бургундський Пенітенціарій збільшує покуту за це до 10 років, а Римський Пенітенціарій з IX століття прямо пише, що секс духовної особи з його жінкою – це чужоложство, і за це належиться семилітня покута для священника, і дванадцятилітня – для єпископа.
На заході також будуть представлені: автобіографічна книга історика дисидентського руху Василя Овсієнка "Життя як покута" та книга Георгія Касьянова "Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 60-80-х років XX століття", підготовлені видавництвом "Кліо" до цьогорічного Дня українського політв'язня.
З нагоди 70-ліття Василя Овсієнка Український інститут національної пам'яті спільно з Видавництво «Кліо», науковим товариством імені Сергія Подолинського, Товариством політв'язнів і репресованих України та Музеєм шістдесятництва запрошують усіх на ювілейний вечір «Життя як покута».
Далі він додає, що покута за гріх корупції повинна бути відповідною до його важкості: «Коли особа, що приступає до Святого Таїнства Сповіді, свідомо і добровільно відмовляється покаятися у вчиненому гріху корупції чи не виявляє жалю за цей проступок, не постановляє виправитися та уникати цього гріха в майбутньому, то сповідник не може уділити такій людині благодаті розрішення та не повинен допускати її до Святого Таїнства Євхаристії».
Це таїнства: Хрещення, конфірмація, євхаристія, покута та примирення, помазання хворих, священні чини і подружжя.
Він завжди радив: «На першому місці — молитва, потім покута, а на третьому — діяння».
Епітимія (грец. ἐπιτιμία, від грец. ἐπι — над, грец. τιμία — покарання) — церковна покута, що накладається на мирян.
Виявилося, однак, що наміром Генріха була покута, яка дозволила б йому продовжити правління і позбутися відлучення.
Коли ж її покута закінчилася, хтось зруйнував фігуру, щоби камінь залишився для застереження інших від гріхів.
Адже, покута не є ні покаранням, ані просто благочестивим дією, але спеціально спрямована на зцілення духовної хвороби.
Якщо покута послідних днів і смерть не поправить життєвого підсумку, довго прийдеться мені ждати в чистилищі на цілковите очищення душі.
Згідно з Катехизисом, Христос встановив сім таїнств і доручив їх Церкві.Це Хрещення, конфірмація (хрещення), євхаристія, покута, помазання хворих, священні чини і подружжя.
Хрестові походи вважалися у ті часи озброєними прощами в Святу Землю, а прощі, молитви, пости і милостиня накладалися грішникам як покута за гріхи.
Іноді вона співає пісню: «Мій дух не знає спокою, ось я блукаю щороку навколо цього замку, це покута моя сумна, але незабаром я спочину, розчинюсь в радості невидимого».
15 жовтня 2016 року в Ясна Гора, о. Глас, в присутності понад 200 000 вірян, молився за звільнення Польщі від впливу злих сил, це зібрання назвали Велика покута (Wielka pokuta).
Тут випустив свої твори: поеми «Мати», «Свекруха», легенду «Покута», збірку віршів «Хвилі». 1914 року видав книжку «Кооперативи Лубенського повіту», де подав чимало цінного матеріалу з життя та побуту селян.
Так хрестоносцям 1-го хрестового походу собором у французькому Клермонті 1095 р. було обіцяно, що їхня участь у поході та пов'язані з нею труди й небезпеки будуть зараховані їм як покута.
А покута в Древній Церкві полягала передусім у відлученні від участі в Євхаристії, тобто від повноцінного духовного життя громади, на певний час — залежно від важкості гріха вона могла тривати навіть багато років.
Дерев'яне має й інші мікрооб'єкти: Покута «дільниця в напрямку Олики, де ніби розмістили татар „спокутувати“ провину»; Кундерів куток де першим поселився Кундерій; Здихальна гора прикра для переїзду піщана висота; Поясівщина "рівне поле, оточене ярами, долинами; Скриня -поле з колишньою чотирьохгранною заглибиною, за формою скрині; Смолярня- ліс, де була смолярня; Замочок-орний ґрунт в околиці колишнього панського двора; Волоки-вузькі наділи землі ; Ціпакова лінія — частина лісу колишнього власника Ціпака; Рокитник — гай з чагарниковою рокитою; Митьонки — орний ґрунт колишнього лісника Митьонки ; Третякова долина — низинне поле, належне Третяку; Панська долина — низинне поле на панській маєтності; Застінки -невеликі наділи орних ґрунтів за господарськими забудовами; Кругляки — поле неподалік мохового болота з «круглих підвищень»; Підосичники — культинована земля на місті лісу з осикових дерев; Стублове — поле в околиці річки Стубли; Чорнолози — сінокіс із заростями чорної лози; Шия — звужений луг за формою шиї; Печинчин чагарник — луг з чагарником, де косив Печинча; Данилів яр; Опитний -куток неподалік дерево розсадника; Броди — дільниця в околиці болотяних бродів; Лисичині штани — ліс посередині якого є болітце, звідки двома смугами простягаються дерева, нагадуючи форму штанів; Мельницький рів- місце яке уникають бо тут грабували, вбивали; Зайздрюкова криниця — колодязь біля двора Зайздрюка.