До слова, серед українців трапляється прізвище Мочиморда, а це нагадує й традиції: запорозьку — прізвиська Перебийніс, Задерихвіст, Загубишапку, Бийлихо, Перевернихата або слова з козацького арґо — гречкосій, баболюб, салоїд; бурсацьку барокову — пиворіз, горілкопивець; ну й народну сміхову.

Історична правда

Автор збірок оповідань «Малоучок» (1927), «Любов» (1946), «Муза» (1946), «Увесьденечки» (1948), «Зойк» (1957); повістей «Пиворіз» (1943), «На узгір'ї Копет-Дагу» (1944), «У нетрях Копет-даґу» (1951), «Люди в тенетах» (1951), «Півтора людського» (1952), «Українці» (1960), «Сумна доля добродія Безорудька» (1975); «Загибель Перемітька» (1961), історичного роману «Чорноморці» (1948—1957), історично-побутової комедії «Знайдений скарб» (1944), історичної комедії «Гетьманська спадщина» (1947), сатиричних творів «Ісько Ґава» (1949), драматичних творів «Третя сила» (1950), «Чий злочин?» (1952); праці «Сонет в українській поезії» (1930), «Пропащі сили.

Вікіпедія