Found 16 exact results.
одурі́ння
- Стан за знач. одурі́ти.
Тотальне отупіння, одуріння, деменція.
Це ступінь одуріння народу.
Голлівудський актор Брюс Вілліс потрапив в об'єктиви камер п'яний до одуріння.
І так щодня, до отупіння, до одуріння».
Чи з тими, хто із власівськими стрічками волає до одуріння "Рассея!
Підліток, насмоктавшись до одуріння слабоалкогольного лайна, що вбиває мозок і печінку, розмахує партійним прапором за гроші.
Забуття та ейфорія цих дивовижних створінь вражали Зіну до одуріння.
Але у Гребінок уже були заведені й приймальні дні, в які приміщення до одуріння накурювалося парфумами.
Вони до одуріння б'ють боксерську грушу, медитують, застосовують дихальні техніки, займаються арт-терапією.
Поки є такі люди серед нас – чекісти ніколи не доможуться ні цілковитої покірности, ні повного одуріння серед в'язнів...
Автор змальовує ізольований від життя санаторій, в якому лікуються вчорашні романтики революції від найрізноманітніших душевних хвороб: неврастенії, психопатства, звичайного одуріння.
Ця система егоїзму, доведена аж до абсурду, очевидно, збожеволілого національного шовінізму німців до всього, що чесне й гарне, є чимось незвичайним, що хіба першим враженням, яке відчувається на вид цієї потвори, є одуріння.
І вийшов з того видовища отруйний мікс, сповнений усього, що пропонує глядачеві телевізійний ринок “всюдисущого одуріння у шпигуванні за головами і серцями”: банальні жарти, дешеві розіграші, збочення, гомосексуалісти, лесбіянки, простенькі кримінальні сюжети із обов'язковим зЄвалтуваннями і вбивствами…
Керівною основою нашої Дидактики нехай буде: Дослідження і відкриття методу, при якому ті, хто вчить, менше б учили, учні більше б училися; у школах було б менше одуріння, даремної праці, а більше дозвілля, радості та ґрунтовного успіху».
Подібне імітаційне державотворення, коли дехто роками, якщо не десятиліттями, вважав за більш доцільне бути присутнім на різноманітних вечорах, круглих столах, чи трусити довгими вусами, переконуючи один одного до одуріння у необхідності розбудови України, що, власне, і привело до тієї ганебної ситуації, у якій сьогодні опинилася Україна.
Здавалося, що можна було все: годинами з надривом кричати на мітингах «Ганьба!»; переконувати один одного на подібних, ніби за калькою, вечорах-реквіємах; граючись у козаків, призначати один одного гетьманами; до одуріння трусити вусами один перед одним, але, як виявилося, працювати над українським проектом було просто нікому.