Found 8 exact results.

VOCABULARY
обру́чення
meanings
  • Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками.

Московський таблоїд, який написав про таємне обручення президента з Кабаєвою закрили без суду та слідства.

Після обручення молодих ведуть на рушник.

Таїнство вінчання починається з обручення, знаного теж як заручини.

Він не знає, де буде обручення.

Так, обряд обручення пройшов у Трапезному храмі Михайлівського собору.

Після обручення і вечері з рідними Довгий з дружиною до ранку гуляли в одному з ресторанів Києва.

Журналісти запорізьких сайтів z-city.com.ua, 061.ua, zp.comments.ua, zabor.zp.ua, vv.com.ua, zp.nashigroshi.org, panoptikon.org, mig.com.ua висловили своє обручення введенням кримінальної відповідальності за наклеп і фактичним введенням цензури.

Так, одруження відбулося у чотири етапи: РАГС, обручення у Михайлівському соборі, вечеря у сімейному колі і джаз-паті для друзів у ресторані.