Found 2 exact results, 12 similar matches.
німо́тний
- Не спроможний подати голосу під впливом сильного почуття; німий.
Бувають такі вражаючі стани, коли розумієш, що не спроможний бодай згрубша передати печальний шурхіт листя під ногами, трамінеровий смак нерухомого повітря, тиху задуму згасаючого лісу, німотний сум блаватового озера посеред осяяної бурштиновим сонцем дебри...
Під час марних пошуків начальника порту він скористався з нагоди й заніс на пошту листа своєму доброму другові з Франкфурта, написаного ще в Середземному морі й замотаного в бавовняну хустинку, аби вберегти від вологи, а потім ще півтори години пив м'ятний чай без цукру на терасі в Симона Арцта, а в цей час німотний нубієць витирав білим рушником склянки, крізь які розсипався на друзки краєвид із каналом у сліпучому сяйві пустелі.
Зі сцени Режисер німотні маски зносить.
У нібито безликому німотному морі країни це наше єдине право й єдина можливість щось змінити.
Сколінені мужі тримають факели німотні руки перед себе рвуть.
Він ненавидить відданість Жанни, її самозречення, її німотну пасивність, мовчазне спільництво з його самознищенням.
Вмираючи і воскресаючи під тим німотним дулом, дідусь безстрашно продовжував свою битву за сина: «Чим він винуватий?!
Надія Степула: Риторичні питання залишаються, як і всі німотні запитання без відповідей, котрі мають властивість переростати у проблеми.
З літературної точки зору вони не менш досконалі за відзняті картини, промовисто-німотні, без зайвини – як добрі вірші.
Хмари нашарувалися над землею чорною могилою, а білозорий місяць тоскно маячить у німотній порожнечі».
Скільки потрібно буде часу в німотній напівпітьмі, перш ніж ці думки перестануть викликати в нас посмішку?
Свідчення живих і німотні свідчення мертвих, праці поодиноких дослідників і цілих інститутів, кінострічки та книги – цього, виявляється, все ще замало, щоб вважати Голодомор геноцидом українського народу.
Натомість німотне чорно-біле зображення, статичний кадр, відчуття рутинності, тимчасовості цього запису, на якому навіть вхідний кульовий отвір не відрізняється від жирної мухи, що сіла на світлу сорочку, - ось що по-справжньому жахає.
Трапецієподібна, 100-метрової висоти гора Капуна (Катуна) ось уже 7 останніх десятиліть стоїть в німотній одинокості на самій околиці села Руське Поле Тячівського району посеред розлогих зелених пасовищ і ланів, що тягнуться аж до самого райцентру.