Found 0 exact results, 17 similar matches.
неподо́бний
- Який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку.
"Вони часто творили неподобні справи, наприклад на Львівщині", - заявив Ярош.
І мені просто не пасує в такому суспільстві шляхетному вести себе неподобним чином».
Переглядачі залишили різноманітні коментарі: деякі картали це як безсоромність, інші не знаходили в цьому нічого неподобного.
Жінка та, отримавши владу над ним, без будь-якого сорому вабила його на неподобну справу.
«Бо коли хочуть, щоб Руси не було в Русі, — то це річ неподобна, і це все одно, якби їм захотілося, аби море було поблизу Самбора», — писав він.
За розпорядженнями президента, письменник позбавлений звання, а також президентської стипендії за «спотворення правди про історію Азербайджану» в «неподобній для азербайджанського письменника формі», що «суперечить духові азербайджанського народу».
У відповідь на розголос навколо книжки президент Азербайджану Ільгам Алієв 2013 року позбавив Акрама Айліслі почесного звання «народний письменник» і президентської стипендії, назвавши як причину «спотворення правди про історію Азербайджану» в «неподобній для азербайджанського письменника формі», що «суперечить духові азербайджанського народу».
Приводом для цькування письменника стало рішення президента Ільгама Алієва в п'ятницю позбавити Акрама Айліслі почесного звання «народний письменник» і президентської стипендії – як мовиться у розпорядженні президента, за «спотворення правди про історію Азербайджану» в «неподобній для азербайджанського письменника формі», що «суперечить духові азербайджанського народу».
Приводом для акцій проти письменника стало рішення президента Ільгама Алієва наприкінці минулого тижня позбавити Акрама Айліслі почесного звання «народний письменник» і президентської стипендії – як мовиться в розпорядженні президента, за «спотворення правди про історію Азербайджану» в «неподобній для азербайджанського письменника формі», що «суперечить духові азербайджанського народу».
Ось слова, якими церковні очевидці 11 століття описували відбувалося на Івана Купалу: «позорованіе», «скакання», «многовертімое плясаніе», «позорище», «ігрища неподобні», а ритуальний секс на зораному полі був поширений серед русько-українського селянства ще і в XIX столітті.
Стикові матчі проходили у вкрай напруженій атмосфері, яка по закінченні матчу у Стамбулі вилилася у неподобну бійку між гравцями, тренерами і поліцією; кілька швейцарців були сильно побиті, а Стефан Гріхтінг на десять днів потрапив до лікарні.
Шевельов, син генерала царської армії (це своє неподобне "соціальне походження" він ретельно приховував), мав резонів боятися більше, ніж пересічний радянський громадянин, — проте й він до того звик: поки ще не моя черга, життя триває, — а може, моя й не прийде, якщо берегтися?
«Гордості родять тирана, пхають до діл неподобних...» — кожен куплет починається з пронизливого до тремтіння речитативу у виконанні харизматичних Руслани й Ганни, потужна артистична енергія яких викристалізовувалася багато років під чуйним керівництвом театрального режисера Влада Троїцького, засновника театру «ДАХ» та гурту Dakh Daughters.
Посеред лісу б'є джерело; перші письмові згадки про нього належать до правління королеви Єлизавети, коли один із ректорів Бректону звелів обгородити ліс стіною, аби “покласти край усім нечестивим і язичницьким забобонам та віднадити простолюд від святкувань, травневих ігрищ, танців, вистав і випікання Морґаниного хліба, які досі влаштовувалися біля джерела, у просторіччі званого Мерліновим”; на його переконання, все це слід було “викоренити і заборонити як неподобну суміш папізму, язичництва, неуцтва та несосвітенної глупоти”.
Коли по війні керувати тодішньою Спілкою письменників поставили якогось простого, чесного служаку-генерала, увінчаного нагородами, він через досить короткий час просто вжахнувся: радянські письменники, ці світочі й мислителі, замість того, аби день і ніч сидіти над друкарськими машинками й шарудіти пером по паперу, пиячили, лаяли владу й чинили інші неподобні дії.
Якщо у перших частинах трилогії він легко вдається до різних витівок та обману, тут поведінка його помітно поважніша: у перших розділах його єдиним негарним вчинком є лише проведення «дослідів» над рибами у стані невагомості, а протягом перебування на Місяці він не вчиняє жодного неподобного вчинку.
Шматок пергаменту з овечої шкіри не привернув би уваги тих, хто шукав, якби на ньому не було золотої печатки «вагою 19 флоринів» із зображенням розп'яття і єврея, який стояв перед ним у «такій неподобній позі, що я соромлюся її описати», зазначав Філіп Анжуйський, який повідомив про знахідку.