Found 23 exact results, 17 similar matches.
непа́м'ять
- Втрата пам'яті про кого-, що-небудь; забуття.
Може, це була така перевірка на вошивість, міцність та непам'ять?
Дні мчать у непам'ять, як темні хозари,
Це непам'ять, забуття…
Це країна, де історичну пам'ять формуватимуть ті, хто професійно нав'язував і нав'язує людям непам'ять, амнезію, забуття.
Як подолати непам'ять про жертви злочинів тоталітаризму.
Аж ні – найгірше, найбільш загрозливе – збайдужіння і непам'ять.
Тому що, по-перше, їхні гучні заклики не дозволяли реформаторам повернути кримську проблему в непам'ять і загрожували Туреччині новими конфліктами з Росією.
Польське походження давно у них пішло у непам'ять, і вони вважають себе за українців, але приходять до нас.
Звісно, прихильники українського футболу ладні пустити в непам'ять той період, однак ніде правди діти: російське футбольне домінування тоді було тотальним.
Сергій Грабовський: Козацькі старшинські роди, їхня роль в українській історії, їхні здобутки та невдячна непам'ять наших сучасників – про це можна було б зробити десятки передач.
В окремих історичних ситуаціях вона з'являлася як засіб реалізації насущних потреб суспільства, а потім йшла у непам'ять, щоб зродитися знову через століття й роки.
У тих регіонах України, які зазвичай звуться словом “провінція”, цю історичну непам'ять переборюють зусиллями місцевої інтелігенції, до якої часом приєднуються і представники місцевої влади та церковних кіл.
Не давали їй ні на мить забутися, піти в непам'ять щораз нові борці, що приходили на зміну УСС, УГА чи СС-ам Евгена Коновальця — борці ОУН, Галицької Дивізії й УПА.
Саме для майбутнього потрібен був героїчний образ України, й не тієї, що вже ніколи не вернеться, а тієї, яка ще відродиться в душах її синів, витіснивши в непам'ять ганебний дух покори.
Тридцятиметрові обеліски Хатшепсут в Карнаку були закладені кам'яною кладкою, а її ім'я вирішили пустити в непам'ять — воно вибивалось з картушу і замінялось іменами Тутмоса I, Тутмоса II і Тутмоса III.
Відомості з подальшої історії дуже бідні і уривчасті, село впродовж віків залишалося неписьменним, ніхто не занотовував того, що відбувалося, не вів щоденників, і минуле Ямного відходило для нащадків у непам'ять, ніби його і не було.
Та найвідомішою є IV еклога, де йдеться про народження якогось чудесного хлопчика, який нібито відродить на землі «золоту добу»: "Ти лише, чиста Діано, злелій нам дитину ту дивну:/ З нею залізна доба переходить, спадає в непам'ять.
І ця непам'ять триває й донині – досить звернутися до мас-медіа. 65-ліття з часу початку найбільшої трагедії в історії ХХ століття – Другої світової війни – обійдене увагою не тільки практично всіма каналами телебачення (якщо зважити на телепрограми на 1 вересня), а й більшою частиною газетних видань.
Бо вже при Тимофієві: «… для російського уряду не було вже жадної різниці між Київською і іншими архиєрейськими катедрами в Російській Церкві, і в непам'ять пішло, як одним з пунктів р. 1685-1686 при приєднанні Київської митрополії до Москви було принято, що Київський митрополит залишається до смерти на своїй київській катедрі, як в непам'ять пішло і те, що на цю катедру вступає митрополит по елекції, а не по призначенню» (Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. Т. ІІІ. К., 1998. С. 30).
Диктатори приходять і, безумовно, підуть у непам'ять, а сирійський народ був, є й буде», – наголошується у зверненні, яке підписали: Духовне управління мусульман Криму; Духовне управління мусульман України «Умма»; Всеукраїнська Асоціація громадських організацій «Альраід»;Всеукраїнська громадська організація «Український центр ісламознавства»; Жіноча громадська організація «Марьям»; Правозахисна організація «Разом з законом».
Tимчасом, мов на потвердження його здогаду, вона опустилась перед ним навколішки, й він затремтів, – вона вбирала в себе м'якими, ягнячими губами його єство впоєно, ледь не побожно, наче справляла містичний ритуал поклоніння нею-таки й викликуваній із його чресел силі, і цим разом та сила виявилась дужчою, тривкішою, ніж він міг собі уявити: більшою за нього самого, бо на якийсь час – легко збивши кволий шемріт її застережень - він теж перестав існувати, впав у темну непам'ять, ведений єдино нездоланною жадобою просування вглиб, у пружно-піддатливу горяч розвогненої лави, що відлунювала схлюпом під червоними склепіннями черепа, і це було неможливо, неймовірно, нестерпно, розтягнено в нескінченність, як безбожно солодке умирання в зупиненому часі, де не було світла, сама лиш вогненна тьма, в яку він бив і бив молотом, підземний коваль, аж зненацька тьма стислась круг нього в блаженну квінтесенцію вдячности, в ніжне кільце, як у виймаючий душу цілунок, стислась - і розтислась, і ще раз, і ще, і того вже таки несила було витримати, і в ту саму мить, коли він вистрелив із пістолета з переможним криком і прострілене тіло повалилося долі, тьма задрижала й збіглась круг них двох у блискавичний вогненний контур - мов навіч явлене замкнене коло струму, - і він простерся на голій земляній долівці відсапуючись, підставивши обличчя місяцеві, як циган, і вже притомно подивувався, що йому нічого не болить – нічого, справді, зовсім даремно вона турбувалась, - тіло дзвеніло відпружним, щасливим спокоєм, як добре випалений глечик.
Українське суспільство нині тяжко хворе на історичну непам'ять, і тому не здатне адекватно оцінити себе і знайти шляхи виходу з сучасної кризи – такий соціально-культурний діагноз ставить письменниця Оксана Забужко.
Єфремов писав, що навіть коли все забудеться ним написане, все затреться і піде у непам'ять, залишиться оце видання Шевченкового щоденника з доскіпливою текстологічною роботою, з якнайретельнішим і надзвичайно повним, і цінним коментарем.
Прослідковуємо історію боротьби за пам'ять про Бабин Яр, а скоріше стратегію непам'яті і замовчування, яку організовувала радянська влада.
Перше число часопису хоч і народилося у природній (себто паперовий) спосіб, але ще минулого року відгрохотіло по запасній колії в якесь депо непам'яті.
"Політика непам'яті" на комісії нацменшин
Хворобу непам'яті не вилікуєш тільки одними резолюціями.
Її роман «Вона була з Маріуполя» — це спроба занурення у непросту історію власної родини, а з нею — виринання з вод непам'яті й дорога до самої себе.
На його переконання, у Польщі стосовно української меншини здійснюється політика “непам'яті”, оскільки органи як центральної, так і місцевої влади залишаються байдужими до потреб меншини, зокрема у контексті встановлення і гарантування недоторканності місць пам'яті українців.
Про те, як ці роки непам'яті далися українцям взнаки, у статті Ярини Ясиневич.
Так, через десятиріччя непам'яті — потрібним дневі нашому, нашим сучасникам.
Могильницька Г. З непам'яті прикликана судьбою: вірші, документи, біограф. нарис / Г. Могильницька.
Завдяки її зусиллям поволі виходило з непам'яті ім'я Никанора Онацького.
Він також прокоментував висловлювання Тими про "політику непам'яті".
Українці ж самі видобули цей герб із глибини тисячоліть, повернувши його із небуття, з непам'яті.
Це все нагадувало гарячку: організм лихоманить кілька днів, щоб побороти хворобу непам'яті й узаємної неправди.
Сергій Грабовський: Навколо тієї сторінки історії Другої Світової війни, яку ми зараз перегорнемо, якось мимохіть створилося чимало міфів, а ще більше тут непам'яті і небажання знати об'єктивну, неретушовану історію.
– Я хотів би сформулювати тезу, що в питанні вшанування польських громадян української національності на території воєводств південно-східної Польщі реалізується політика непам'яті.
А загалом цей простір скидається на справді «вимерлу пустелю», в якій замулені криниці з живою водою української ідентичності засипають піски непам'яті, буяє засилля чужинецької та «автохтонної» попси, нівелюються ціннісні духовні орієнтири.
Селлін відреагував на закид Тими щоло "політики непам'яті": "Я хотів би, щоб це змінилося, хотів би, щоб ви подавали заявки на встановлення пам'ятників, ми повинні знати, що саме ви хочете вшановувати і скільки це має коштувати".