З теперішніх студій також випливає, що словникові запозичення з пехлевійської до української – це не лише волос і ворс (wls, wars 'волосся'), грива і гривня (griwa 'шия'), але й дитяча настрашка См киця-баба (kit, qyd-yk 'чаклун'), і Телесик (tlsk 'християнин', або tlsks 'слухяний'), і печеніг, і приспа, призьба (pešenig 'перший, шляхетний', prysp 'стіна' – всупереч ЕСУМ, IV, 364; 570, 577), і конюш·ина (калька asp·ast) та ін.

Вікіпедія