Found 3 exact results.
Слово мутра походить через посередництво пол. mutra від нім. Mutter.
Сьогодні найбільш вживаними в досліджуваному говорі є германізми: гарасівка (червона стрічка до коміра сорочки), гафтка (дротяна застібка), деко (верхня дощинка скрипки), зацерувати (заштопати), зицирувати (муштрувати), клюцкі (локшина), мутра (гайка на осі воза), пляц (місце), рипитувати (голосно плакати), рубзак (рюкзак), цайґ (бавовняна тканина), цуґ (протяг), цвібак (печиво), шнайза (просіка), шубир (засув у комині), шуба (піна), шуфриґіл (засувка) та багато інших.
Етнограф Ф. К. Вовк у «Студіях з української етнографії та антропології» зауважує, що «дуже цікаво звернути увагу на той факт, що всі ці вироби, так само як і головні причандали кузні — міх, ковадло, молот, кліщі, мають слов'янські назви, майже однакові у всіх слов'янських народів, а весь більш-менш удосконалений ковальський інструмент має чужі, майже виключно німецькі назви: труба, нутра чи мутра (Muttersschraube), шрубстак, шрубайло, нутршворень, шлюхмайстер, обценьки, лютринок, шнейдиз тощо; це наявно вказує на те, що удосконалення ковальської техніки з'явилося на Україні з заходу».